Росія (bbabo.net), - Вивчення статистики книжкових продажів за минулий рік, що публікується Книжковою палатою, - таке ж цікаве заняття, як і вивчення букмекерських ставок перед врученням Нобелівської премії з літератури. І також на межі guilty pleasure, "брудного задоволення". Тому що, як відомо, заднім числом можна докладно пояснити що завгодно.
Але все-таки ризикнемо йому віддатись. Отже, ось перші 20 позицій у списку дорослих авторів.
Перше, що впадає у вічі - живих і неживих у ньому рівно порівну. Але других трохи більше. Живих - 10, але це включаючи Тетяну Полякову, яка, на жаль, померла якраз у травні 2021 року.
Ті, що пишуть російською і не російською теж у повному паритеті - 10/10.
А ось серед тих, хто пише не російською, як не дивно, немає тотальної гегемонії тих, хто пише по-англійськи: її розбавляють німець Ремарк і норвежець Несбе. Щоправда, є велика хитрість: обидва нові англомовні учасники списку (не вважати ж "новим" класика Кінга) Бардуго та Омер - ізраїльтяни. І їхня перша мова - іврит. Що з цього випливає? Тільки пояснює ще раз, чому США так не розвинена перекладна література. Навіщо всі самі собі перекладають.
Ну і вишенька на торті – ґендерний склад. Отут рівноправністю і не пахне. Дам у списку лише шість із двадцяти, тобто 30%. І це, зі здорових, не Улицька і не Рубіна. І навіть не Янагіхара. І взагалі, якщо чоловіки представлені майже виключно "серйозними" авторами, від Достоєвського до Стругацького (все-таки, мабуть, маються на увазі брати), і з цієї шеренги вибиваються тільки Акунін та Омер, обидва – фентезійні та детективні автори, то пані – виключно детективами та фентезі (Бардуго). "Серйозний" можна вважати лише Остін, і то більше з поваги до її поважного 250-річного віку.
Висновок: щоб стати суперуспішним автором, як і раніше, краще бути білим чоловіком. Бажано мертвим, але, як показує чемпіонський досвід Кінга, зараз це вже не обов'язково.
Звернемося тепер до письменників, виділених як дитячі
Тут ми бачимо картину ще більш химерну. І, можна сказати, тверду.
Привіт авторів у першій двадцятці всього шестеро.
Іноземних – всього п'ятеро. Чоловік з них лише один – Ханс Крістіан Андерсен.
Найцікавіше виявляється, коли починаєш аналізувати, а хто ж суть російські автори? Хто такі Успенський і Драгунський, - зрозуміло, а ось хто така Аріна Володимирівна Чунаєва, яка обігнала Пушкіна і майже наздогнала модну авторку мімімішних книжечок Холлі Вебб?
""Книги" за популярними мультиками завжди будуть користуватися попитом. Зайди до будь-якого супермаркету, всі полиці ними забиті і біля кас вертушки з ними. Причому, на відміну від планшета з мультиками, вони не викликають у батьків почуття провини, адже дитина читає", - зауважила у довгому обговоренні Марія Козлова, співзасновник видавництва "Рожевий жираф".
Єдиний російський дитячий автор, що впускає "книги" - це Андрій Усачов. З чим ми його вітаємо!
Висновок із вивчення цього дитячого топ-20 можна зробити таким.
Звучить прагматично і навіть жорстоко. Але доводиться згадати слова іншого жорстокого прагматика: іншого ринку я не маю, товариші письменники.
Читайте докладніше про рейтинг Книжкової палати на порталі РікЛітератури.РФ. Переможець забирає все – Рік Літератури (godliteratury.ru)
bbabo.Net