Ветеран першої чеченської війни Олександр Васильєв, який працював охоронцем у «Єльцин Центрі», пояснив у бесіді з порталом e1.ru, навіщо намалював очі картині Ганни Лепорської «Три фігури» вартістю 75 млн руб.

Контужений і важко поранений 1995 року Олександр багато років працював охоронцем, у ЧОП, який обслуговує «Єльцин Центр», йому допомогли влаштуватися знайомі з ветеранської організації. Він хотів відмовитись, оскільки після тяжких травм ніг Васильєву важко стояти, але погодився вийти на одну зміну. Роботи на виставці йому не сподобалися. «Вони залишали тяжке враження. Намагався мимо пройти, не дивлячись. Спостерігав, як люди реагують, і ось дивлюся: стоять дітлахи років 16–17, обговорюють, чому немає очей, рота, жодної краси! У компанії були дівчата, вони й попросили мене: «Намалюйте очі, адже ви тут працюєте», — згадує він.

Підлітки нібито пояснили йому, що це їхні дитячі малюнки, і тоді Олександр узяв ручку і домалював очі. На відеозапис момент спілкування із підлітками не потрапив. «Я б ніколи не поліз у чужі картини без попиту. Навіщо чуже псувати? Якби я знав, що це не дитячі роботи тих хлопців! Що картини привезли з Москви і вони так коштують!.. Що я наробив!» — засмучується Васильєв.

За словами дружини Олександра Юлії, яка працює медиком в одній із «червоних зон» Єкатеринбурга, цей випадок міг стати наслідком контузії. «У якихось речах він наївний як дитина. Подумав, що дитячі малюнки. Це наслідки контузії. Вдома сидіти йому було важко, нестерпно. Дуже хотів працювати. Думаю, це є трагедія частини його покоління. Багато таких людей, як він, які втратили здоров'я, викинуті на узбіччя життя», — міркує вона.

Робота Лепорської експонувалась на виставці «Світ як безпредметність. Народження нового мистецтва», що відкрилася 5 листопада минулого року і триватиме до 20 лютого.

bbabo.Net