Лазар Максимов – один із піонерів болгарського хорового виконавського мистецтва. За свою 50-річну диригентську практику він працює з деякими з наших найвідоміших хорів і робить великий внесок у підвищення їхнього мистецького рівня, а своєю щирою пропагандою болгарської хорової пісні спонукає наших композиторів створювати зразкові твори, серед яких «Трилогія». Петка Стайнова, «Дам’ян танець веде» Олександра Морфова, «Гвоздика» Добри Христова, «Протетен вітер» Любомира Піпкова та багато інших. Саме того, що він нав’язує нові, сучасні форми роботи в нашому хоровому виконавському мистецтві, достатньо, щоб його ім’я посіло почесне місце в історії болгарської музики.
Лазар Максимов народився 12 лютого 1897 року в Іхтімані. У 18 років організував у рідному місті хор, потім став диригентом місцевого культурно-просвітницького товариства «Іван Вазов». У 1920 році він поїхав до Лейпцига, де вивчав вокальну педагогіку у Ласнера й Альберґа та диригування у Гейста. Одночасно він керував болгарськими студентами і людьми в російсько-німецькому товаристві, за що був нагороджений почесною грамотою.
Після повернення до Болгарії Максимов почав працювати викладачем і диригентом народних і оркестрових робіт у технікумі машинобудування і залишився там останні роки свого життя. Водночас був активним хоровим диригентом у різних столичних ансамблях – хорі Гайди, хорі при Молодіжному єврейському товаристві «Асомер Акаир», з яким, окрім багатьох концертів, поставив першу шкільну оперу «Справжній товариш» ім. Ганс Мозер.
Він також керує чоловічим хором «Кавал», і його діяльність там високо оцінена. Ось частина рецензії на концерт хору Каваля 1935 року:
«Ви бачите, як старанно і вправно він працював над розкладкою голосового матеріалу — партії звучать округло, без зайвого насилля, з гнучкою динамікою та вловимим темпом — чисто й струнко. Диригував майстерно й темпераментно, місцями — вільно. "!"
Викладачом був спочатку в приватній консерваторії Чекчієва, потім в Музичній академії як викладач за сумісництвом. Помер Лазар Максимов 27 серпня 1969 року.
bbabo.Net