Росія (bbabo.net), - Не шукаєте це райське місце щастя та веселощів на картах світу. Загублений острів, створений виключно для гедоністичного проведення часу, придумав французький король "легкого жанру" Жак Оффенбах. А засновник і худрук "Гелікона" Дмитро Бертман у пошуку "вітаміну радості" призначив цю, не найвідомішу, але задерикувату оперету до постановки, яку здійснили диригент Філіп Селіванов, режисер Ілля Ільїн, художник Ростислав Протасов.
"Острів Тюліпатан" народився в плідний період творчості Оффенбаха, коли з-під його пера кожні два-три місяці виходило по партитурі. Світова прем'єра відбулася у вересні 1868 року у паризькому театрі Bouffes-Parisiens. Але "Острів" не зміг змагатися в успішності з такими шедеврами Оффенбаха тих самих років, як "Паризьке життя", "Велика герцогиня Герольштейнська" та "Перикола".
Сюжет "Острова Тюліпатан", як і належить в опереті, жартівливий і дурний одночасно. Оригінальне лібрето написали Альфре Дюрю та Анрі Шиво – одні з постійних авторів Оффенбаха. Російський текст для геліконівської прем'єри склали, а також трохи оригінальний сюжет переінакшили Марина Скалкіна і Шура Нікітін. При цьому всі фірмові та обов'язкові опереткові "дзинь-ля-ля" та "піф-паф-бум-бум" збережені. А за їхньою святковістю та легкою, не вульгарною фривольністю, читається отруйна іронія з приводу моральних засад сучасного суспільства.
Вийшла чарівна "event party" біля басейну зі строгим дрес-кодом (художник по костюмах - Ніка Вилегжанинова) у синьо-блакитних тонах з піснями, танцями та перевдяганнями. Музиканти оркестру тут матроси, а диригент – капітан. У Білоколонній залі княгині Шаховської, де грають спектакль, відстань між сценою та публікою мінімальна, а тому глядачі почуваються повноправними учасниками всього, що відбувається.
Тут свій король Какатуа (Сергій Абабкін), модний і безшабашний (здається, що його образ із саркастичною ноткою списаний з вигляду стиліста Сергія Звєрєва). Тут і свої закони, де не знають слова "не можна". Наприклад, можна брати гроші в борг, але не можна їх повертати, а карантин тут оголошують тільки в тому випадку, якщо хтось сумує. Головні герої ж через інтриги батьків - Михайло Серишев (Ромбойдаль) та Марина Калініна (Теодоріна) в образах, схожих на старого рокера та французьку кінодіву середини минулого століття, живуть у "чужих костюмах" і не підозрюють про це. Тому чоловічу партію Алексіс у спектаклі виконує сопрано (чарівна артистка геліконовського Аліна Смолик), а жіночу Гермози – тенор (артист Молодіжної Оперної програми Великого театру Давид Посуліхін).
Але і ця обставина не стає на заваді їхнім почуттям. На острові свободи, любові та веселощів можна жартувати та розігрувати один одного до нескінченності. І у фіналі, до максимальної наснаги зали, букет абсолютно щасливої нареченої летить у публіку.
bbabo.Net