Німецький художник Ральф Беккер, відомий своїми інсталяціями, в яких використовуються складні електронні системи, спеціально приїхав до Росії цього непростого часу, щоб показати перформанс «Природна історія мереж». За допомогою свого експериментального апарату на очах здивованої московської публіки він оживив новаторський сплав галінстан — рідкий метал, що на вигляд нагадує той, з якого був зроблений злий робот у фільмі «Термінатор-2» (персонаж Роберта Патріка). Танець рідкого сплаву став апофеозом міжнародного симпозіуму про наукове мистецтво, що відбувся у Новій Третьяківці у рамках освітньої програми виставки New Elements.
Великий зал Нової Третьяківки заповнений щонайбільше — з урахуванням обмежень усі місця через одне вільне зайняті. Публіка завмерла в очікуванні науково-мистецького дива, яке має виявити Ральф Беккер — професор експериментального проектування нових технологій Бременського університету мистецтв. Ті, хто стежить за розвитком мистецтва, що поєднує наукове знання та художню думку, знають незвичайну творчість німця, наприклад, за інсталяцією «Порядок+Шум (Інтерфейс I)», відзначеною головним призом Японського фестивалю медіамистецтва у 2017 році. Невеликі мотори, струни і еластичні стрічки, з яких зібрана робота, рухаються випадковими сигналами трубок Гейгера-Мюллера, що вловлюють природне випромінювання Землі. Нова робота Беккер створює у співавторстві з машиною і дозволяє наочно побачити які несподівані візерунки може малювати рідкий метал. Художник тут лише створює умови для танцю сплаву, результат абсолютно непередбачуваний.
Після деякого очікування на великому білому екрані з'являється зображення - перед нами вміст круглої скляної ємності, розташованої в SoftMachine Беккер. Художник наливає туди воду, а потім срібний рідкий сплав галію, індію та олова. Це з'єднання металів сьогодні часто використовується замість ртуті в градусниках (галінстан, на відміну від ртуті, не токсичний), але не тільки. Ще для виробництва дзеркал-телескопів і для охолодження комп'ютерів, але не рівна година, коли за допомогою подібного сплаву будуть створюватися роботи як у «Термінаторі-2», тобто здатні змінювати форму. І ось Ральф виходить на сцену – включає свою машину. Направляє в калюжку рідкого металу тонку трубку - запускає електроди. І сплав оживає.
Візерунки, які малює метал, нагадують плями Роршаха. Кожен може вгадати у цих зображеннях щось своє: то вони схожі на дивні дерева з масивними кронами, то невідомих підводних жителів, то інопланетних істот, що влаштували дискотеку. Танець сплаву супроводжується таємничими звуками, які складно із чимось порівняти. Цю «пісню» виконує сам метал — такий «подібний ефект» на нього електродами. Цікаво, що на екрані метал виглядає чорним, хоча насправді він металевого кольору. Зате так він виглядає на білому тлі контрастно та ефектно. У фіналі наукового арт-шоу скляну ємність починає підсвічуватись різними кольорами — фіолетовим, синім, сірим. Тому фантастичний ефект того, що відбувається, ще більше посилюється. Здається, майбутнє стає відчутним на наших очах.
Якраз про майбутнє йшлося на міжнародному симпозіумі, завершенням якого і став перформанс Ральфа Беккера. Вчені, соціологи, художники та куратори розмірковували про перспективи розвитку сайнс-арт — мистецтва на стику з наукою. Вони дійшли висновку, що спеціальний термін для позначення таких творів не потрібен. Якщо раніше наукове мистецтво було якоюсь особливою областю, то тепер багато художників використовують технології як інструмент. Взагалі за останні 10 років співпраця вчених та художників стала більш інтенсивною і йде на користь обох сфер. Художники привносять у науку креативне мислення та інакше вирішують багато завдань, а також сприяють популяризації складних для розуміння технологій. Вчені, у свою чергу, нерідко заражаються художнім процесом і самі йдуть в арт-середовище. Той же Беккер розпочинав свою кар'єру як програміст, а тепер він зірка медіа-мистецтва.
bbabo.Net