Bbabo NET

Мистецтво Новини

Азербайджанська діаспора за кордоном направила звернення генеральному директору ЮНЕСКО

Баку, 15 лютого,

Азербайджанська діаспора за кордоном направила звернення генеральному директору ЮНЕСКО Одрі Азулі.

Як повідомляється, в зверненнях Конгресу азербайджанців Бенілюксу, Координаційної ради азербайджанців Нідерланди-Бельгія, Асоціації азербайджанської культури у Франції, Асоціації “Odlar Yurdu” Нідерланди-Азербайджан, Асоціації французько-азербайджанського діалогу наслідком . Повідомляється, що внаслідок цілеспрямованої політики Вірменії багатовікова культурна спадщина нашого народу на території Вірменії зіткнулася із загрозою повного знищення.

Зазначається, що культурний геноцид, скоєний Вірменією, супроводжувався політикою етнічної чистки проти азербайджанців. Так, внаслідок масової депортації азербайджанців із рідних земель на території Вірменії, що розпочалася на початку XX століття, у Вірменії не залишилося азербайджанців.

Тільки в результаті останньої депортації у 1988 році з рідних земель було вигнано понад 250 тисяч азербайджанців, які стали біженцями.

Таким чином, цілеспрямовано проводячи політику як етнічної чистки, і культурного геноциду, Вірменія стирає всі сліди азербайджанців, які є споконвічними жителями цих територій, розграбує, руйнує, привласнює, змінює належність їхньої культурної спадщини.

Поряд із цим, стародавні топоніми замінюються вірменськими назвами.

У зверненнях ще раз надаються факти, зазначені у колишніх листах, надісланих ЮНЕСКО:

“Розташовані у Вірменії понад 300 мечетей, серед яких Блакитна мечеть, Гала мечеть, мечеті Шаха Аббаса, Тепебаші, Зал Хана, Сертіб Хана, Гаджі Новрузалі Бея, Демірбулаг, Гаджі Джафар Бея, Реджеб Паша, Мухаммед , присвоєно на початку XX століття, а деякі використовувалися не за призначенням.

Тільки мечеть Демірбулаг діяла за призначенням до 1988 року, а зараз вона повністю зруйнована і на її місці збудовано багатоповерхову будівлю.

Зруйновано понад 500 цвинтарів, що належать азербайджанцям у Вірменії, таких як Агадеде, Ашаги Шорджа, Гюллюбулаг, Сарал. Зруйновано також могилу великого поета азербайджанського народу Ашуга Алескера, надгробок якого було встановлено у його рідному селі у стародавньому махалі Гейче.

Загалом Вірменія навмисне знищила на своїй території тисячі пам'яток культурної спадщини, що належать азербайджанському народові. Це не лише яскравий приклад нетерпимості проти азербайджанського народу у Вірменії, а й образа всього людства.

Усе це свідчить, що Вірменія не визнає жодних загальнолюдських цінностей. Безкарність всіх цих протиправних діянь, актів вандалізму, що відбуваються протягом десятиліть, посилає світової громадськості хибний меседж. Світова спільнота має зрозуміти, що подібні кроки є державною політикою Вірменії та вжити заходів проти них».

У зверненнях наголошується на важливості використання інструментів міжнародного права: «Умисне знищення пам'яток культури, зміна та присвоєння власності є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевських конвенцій 1949 року та Конвенцій ЮНЕСКО від 1954 та 1970 років. Це воєнні злочини. Як визначено резолюцією №2347, прийнятою Радою Безпеки ООН у 2017 році, навмисне знищення культурної спадщини також є питанням миру та безпеки.

Прийнявши це за основу, ми просили вас направити до Вірменії експертну групу для оцінки нинішнього стану багатовікової культурно-історичної спадщини азербайджанського народу. На жаль, Вірменія, щоб зберегти в таємниці свої підступні та незаконні дії, виступила проти такої місії.

Проте за підсумками відеозустрічі лідерів Азербайджану, Франції, Вірменії та голови Ради Європейського Союзу 4 лютого 2022 року було досягнуто домовленості щодо здійснення місії ЮНЕСКО до Вірменії та Азербайджану. Ця новина надихнула нас і підштовхнула направити вам це звернення.

Ми сподіваємося, що Вірменія, взявши на себе зобов'язання під час зустрічі, не перешкоджатиме реалізації місії ЮНЕСКО, і в результаті об'єктивного звіту цієї місії весь світ дізнається про дії, вчинені проти багатовікової спадщини азербайджанського народу. Вірменія ж нестиме відповідальність за свої дії».

Азербайджанська діаспора за кордоном направила звернення генеральному директору ЮНЕСКО