У московському залі «Известия Hall» відбувся перший російський концерт Dvicio — найпопулярнішого у світі іспанського гурту. Вона виконала пісні із трьох виданих альбомів та четвертого, який готується до випуску. Борис Барабанов вважає, що Dvicio давно заслуговує на те, щоб бути популярною в Росії, і тепер справедливість відновлюється.
Ідея приїхати до Росії у іспанського квінтету Dvicio виникла чотири роки тому. Логічно було припустити, що шанувальники їхньої творчості тут знайдуться навіть попри те, що на радіо їх тут не крутили. Багато чого, якщо не всі, вже вирішували YouTube та соцмережі, де існували помітні спільноти шанувальників Dvicio, і потрібно тільки знайти місце у насиченому графіку групи. А коли воно знайшлося, гримнула пандемія, і плани довелося відкласти. Тим цікавішим є той факт, що Dvicio — чи не перші артисти не клубного, а цілком стадіонного ешелону, які виступили в Росії в період поступового повернення до нормального гастрольного життя.
Зрозуміло, що у такому місті, як Москва, знайшлося достатньо іспаномовних експатів, щоб надати зіркам Піренейського півострова гідний прийом. Крім них, групу прийшли послухати глядачі, у яких в Іспанії нерухомість або які звикли проводити там відпустку або канікули,— їх у Москві теж вистачає. В обох випадках абсолютну більшість становили представниці прекрасної статі різного віку. Dvicio – ідеальний бойз-бенд, інакше й бути не може.
Щоправда, самі музиканти просять називати їх просто «групою». Все ж таки бойз-бенд — це зазвичай колектив співаків, що танцюють. А Dvicio – склад, у якому всі, окрім фронтмена Андреса Себальоса, грають на музичних інструментах. На танці у них часу немає, та й співак слід швидше манері співаків з поп-рок-груп на кшталт Coldplay або Maroon 5. Втім, вони виглядають, звичайно, як бойз-бенд — акуратні хлопчики без поганих манер і шкідливих звичок. Протягом 13 років склад гурту не змінювався, і жоден із учасників Dvicio досі не випустив сольного альбому. У цьому сенсі Dvicio не просто бойз-бенд, але бойз-бенд у самому автентичному, можна сказати, південнокорейському значенні.
Більшість пісенного матеріалу Dvicio класифікується як латино-поп. Навіть дивно, що «Paraiso», хіт Dvicio, який колись потрапив у рекламу «Макдоналдса», не став у Росії нарівні з таким латино-хітом, як, наприклад, «La Camisa Negra» колумбійця Хуанеса. Латиноамериканські поп-артисти у нас більш улюблені та впізнавані. Dvicio активно використовують у піснях ритмічні малюнки з акцентом на слабку частку, що, безумовно, ріднить їхню музику зі всілякими різновидами афро-карибської музики, а гарний та комфортний вокальний розклад зачаровує дівчат, як і належить у традиційному англосаксонському поп-матеріалі. У сет-листі Dvicio латино-поп розумно чергувався з важкими баладами та стадіонним рок-н-ролом.
Андрес Себальос — фронтмен, здатний створити інтимну атмосферу для камерного акустичного номера та в наступній частині концерту докричатись до найдальших лав. Є низка ритуальних дій, обов'язкових для західного артиста у Росії, і Андрес Себальос не забув жодного. Після приїзду гурт поїхав фотографуватися на Червону площу та зустрівся з фанатами. На початку концерту сеньйор Себальос, як ведеться, вибачився, що не знає російської мови, але протягом концерту не раз і не два говорив «spasiba». Він поцікавився, якою мовою комфортніше спілкуватися аудиторії, англійською чи іспанською, і був здивований, коли з'ясувалося, що всі розуміють іспанську. Був у концерті неодмінний «горілка-момент» — начебто якби артист із Заходу не підняв чарку горілки на честь присутніх, глядачі зажадали повернути гроші. Хтось із глядачів подарував співакові матрьошку, він розібрав її на складові та розставив фігурки по всій сцені. Одна з них опинилася на бас-бочці барабанної установки та «танцювала» весь залишок концерту. Співак не забув звернути на це загальну увагу.
Самим же зворушливим було звернення Андреса Себальоса до глядачів із проханням згадати тих своїх рідних і близьких, які зараз далеко. «Найцінніше – це коли ми разом із нашими коханими. Але не забуватимемо, що весь наш світ — це єдине ціле». Будь-якого іншого часу такі слова прозвучали б формально. Але сам факт, що гурт зміг приїхати до Росії, незважаючи на складнощі з організацією концертних турів, зробив їхній концерт винятковим. А душевна тональність спілкування красеня Андреса змусила взагалі забути про існування кордонів.
bbabo.Net