Росія (bbabo.net), - Росія оговтується від наслідків коронавірусу. Про те, яких втрат нам вдалося уникнути, ректор Російської академії народного господарства та держслужби за президента РФ (РАНХіГС) Володимир Мау розповів під час Гайдарівського форуму.

Володимире Олександровичу, як почувається наша економіка? Вона вже "перехворіла на ковід"?

Володимир Мау: Вже у другому кварталі 2021 року російський ВВП перевищив допандемійний рівень. Унікальність цієї кризи в тому, що вона викликана неекономічними причинами і, по суті, більше схожа на військову: через коронавірус стали руйнуватися ланцюжки господарських зв'язків, перервалися постачання товарів. Відбувся обвал пропозиції. Росія змогла пройти цей складний період з найменшими втратами в порівнянні з багатьма країнами, і тепер у нас є хороша база для подальшого зростання - макроекономіка достатньо збалансована, ми не витратили резерви, досить швидко впоралися з бюджетним дефіцитом, а держборг, хоч і трохи виріс, залишається безпрецедентно низьким у порівнянні з іншими розвиненими країнами, причому номінований майже повністю у національній валюті, тобто виключає валютні ризики. Спад ВВП ми маємо 2,7%; тоді як 4,6% ВВП було спрямовано протипандемійні заходи. При цьому за кордоном і спад був істотно глибшим, і на боротьбу з вірусом у багатьох країнах прямували 10 і більше % ВВП (у деяких країнах навіть понад 30%).

За рахунок чого вдалося досягти таких результатів?

Володимир Мау: За рахунок ефективної та відповідальної політики влади. Крім іншого, врахували уроки недавнього минулого та вели дуже акуратну, непопулістську антикризову політику – дуже точково надавали соціальну підтримку, насамперед сім'ям з дітьми. І намагалися утримувати зростання безробіття. При різкому спаді пропозиції це дозволило уникнути появи надлишкової грошової маси, з якої роздмухується інфляційний міхур.

Був і об'єктивний фактор: у Росії традиційно невелика частка малого бізнесу, а цей сегмент економіки у всіх країнах найсильніше постраждав від пандемії та кризи.

Які з економічних уроків 2020 та 2021 років ви б включили до підручників з економічної теорії?

Володимир Мау: Швидше, у підручники з економічної історії. Наші економісти добре засвоїли уроки криз минулого: "нафтової голки" СРСР 1970-1980-х років, високої інфляції 1990-х, Великої депресії у 1930-х, дефляційної кризи та великої стагфляції 1970-х.

В результаті наш досвід економічних заходів в умовах пандемії поки що виглядає дуже непогано.

В академічному плані цікавий ще один сюжет, який розвивається зараз. На форумі було обговорено питання, чи можливо перемогти глобальну інфляцію національними інструментами регулювання. Адже зараз світ зіткнувся саме із глобальною інфляцією. Ми звикли боротися зі зростанням цін, яке породжене діями національних урядів. А тут зворотна ситуація – значна частина інфляції у нас імпортована. Голова Центробанку Ельвіра Набіулліна сказала, що можна впоратися, що національна грошова політика відіграє тут дуже важливу роль. Це буде цікавий досвід.

Інший важливий процес – формування спільного ринку в рамках Євразійського економічного простору. Ми бачимо, що механізми глобального регулювання буксують і є тренд до відходу до регіональних зон вільної торгівлі.

Спочатку ми мали пікові значення безробіття, а тепер усім не вистачає кадрів. Що це за стрибки та хитання?

Володимир Мау: Коли економіка зростає, і їй не вистачає робочої сили, це нормально. Безробіття у нас було високе, але не рекордне - ще кілька десятиліть тому ситуація була набагато гірша. Тому те, що відбувається зараз – нормальний економічний цикл. До нього додалася структурна трансформація, від якої у 2008-2009 роках "відкупилися" резервами (у м'якому варіанті, як у Росії) або нарощуванням держборгу (у більшості розвинених країн). Тепер структурна трансформація почала реалізовуватись, і цей процес також потребує залучення робочої сили. Причому у нас дефіцит не лише низькокваліфікованої праці, про яку всі говорять. У нас не вистачає людей з високою кваліфікацією. Ринок праці явно перегрітий, наочний приклад тому – зарплати у секторі IT. Але економічна теорія добре знає, як згодом такі речі регулювати: люди йдуть у грошові спеціальності, пропозиція праці починає перевищувати попит, у результаті балансуються зарплати. А низькокваліфікована праця поступово механізується. Йде нормальний процес структурної адаптації до нових викликів.

4,5 відсотка могло скласти зростання економіки Росії за 2021 рік, за попередніми оцінками мінекономрозвитку

Боротьба з вуглецем і кліматичний порядок денний - можливість чи небезпека для Росії?Володимир Мау: Я вважаю, наш уряд є досить ефективним, щоб не допустити перетворення можливості на зашморг, уникнути серйозних небезпек. Хоча точну відповідь на це питання зможуть дати лише економічні історики майбутнього. Адже кам'яний вік колись закінчився не через те, що закінчилося каміння. З'являються нові технології, які пов'язані з вуглецем. Потреба в нафті та газі не зникне, хоча згодом їхня роль як палива може скорочуватися, а роль як сировина (наприклад, для хімічної промисловості) – зростати. Не забуватимемо і своєрідну діалектику використання альтернативних джерел енергії. Вони стають вигідними, коли зростають ціни на вуглеводні. А коли вони знижуються, альтернативна енергетика стає неконкурентоспроможною, вимагає більше державних субсидій, бо поки що вона елементарно дорожча. Тим часом, бюджети більшості розвинених країн перевантажені боргом, обслуговування якого найближчим часом, мабуть, дорожчатиме.

Щоб альтернативна енергетика стала самодостатньою, потрібна глибша технологічна трансформація. А ще є сланцеві запаси нафти та газу. Їхня гідність у тому, що вони вимагають менших інвестицій, не треба кілька років вкладати гроші в облаштування родовища, щоб потім багато років окупати ці інвестиції. Тут капітальні вкладення близькі до операційних витрат: можна швидко розпочати і швидко зупинити промисел. Тобто зросла ціна на нафту – запустив, впала – припинив. Загалом, такий тренд є, і поставлене президентом завдання перейти до вуглецевої нейтральності до 2060 року або раніше правильне і цілком реалістичне. Однак це буде дуже динамічний період, в ході якого можна чекати абсолютно непередбачуваних поворотів технологічного, а тому економічного і соціального характеру. Подивимося, що буде років через десять, адже за цей час можуть непередбачено змінитись технології – і тоді всі сюжети та рішення будуть виглядати зовсім інакше.

Цитати

Віце-прем'єр Вікторія Абрамченко: "Бізнес шантажує підвищенням цін на споживчі товари. Цього не повинно бути"

Глава ЦБ Ельвіра Набіулліна: "Наша грошово-кредитна політика не може відразу придушити інфляцію, тому що вона діє з лагом"

Голова мінфіна Антон Силуанов: "Нам важливо створити умови, щоб справді ми росли на рівні 3%, не нижче"

Міністр економічного розвитку Максим Решетніков: "Прогноз на цей рік щодо зростання зараз зберігаємо 3%. Уточнення за графіком буде у квітні"

bbabo.Net