ЄС хоче заборонити Москві доступ до кредитів МВФ, якщо Росія почне війну з Україною. Економісти вважають, що нічого критичного в цьому не буде — гроші фонду не завжди йдуть на благо державі. До того ж, навіть без грошей МВФ у Росії є альтернативні джерела кредитування на глобальному ринку.

Посилення тиску ЄС на Москву

Ряд країн Євросоюзу запропонували заборонити Росії доступ до грошових коштів МВФ, пише британське видання Financial Times. Цей захід запропонували реалізувати у разі «вторгнення» РФ в Україну.

Нові санкції передбачають заморожування доступу до спеціальних прав запозичення (SDR), які є розрахунковою одиницею МВФ. За даними видання, розроблені США та ЄС обмеження можуть завдати шкоди найбільшим російським банкам.

Чого чекати російським банкам

Заборона на доступ до грошових коштів МВФ не вплине на найбільші російські банки. Фінансові організації країни не отримують жодної допомоги від міжнародного фонду. Навіть отримані наприкінці серпня 2021 року кошти надавалися Росії для поповнення власних золото-валютних резервів, а не на капіталізацію банків, розповіла у розмові з економіст Тетяна Кулікова.

За її словами, надходження майже $18 млрд не можна розглядати як адресну допомогу Росії. Окрім нашої країни, фінансову підтримку отримали інші країни світу.

«Це свого роду квазі-гроші, які можна використати певним чином. Російські банки нічого із цих коштів не отримали. Допомога МВФ, можливо, і була значною в контексті окремо взятої країни, але зараз подібний захід неможливий. Надання такої допомоги було одноразовою разовою акцією міжнародного фонду», - наголосила експерт.

У той же час, доктор економічних наук Георгій Клейнер зазначив, що інтереси банків не завжди співвідносяться з потребами російської економіки. За його словами, дуже важливими є кінцевий адресат і канали, за якими надходить допомога МВФ.

«Далеко не завжди подібна фінансова допомога йде на користь російській економіці. Дуже часто кошти йдуть за призначенням, замикаючись в окремих секторах, насамперед, банківському.

Загалом за минулі 30 років МВФ не приніс нічого доброго Росії. Якщо десь і можливе імпортозаміщення, то саме у цій сфері», — резюмував аналітик.

Що буде з російською економікою

Розроблені ЄС та США нові санкції проти Росії не вплинуть і на макроекономіку країни, зазначив доктор економічних наук Ігор Ніколаєв. У нашої країни відносно низький розмір зовнішнього держборгу є фінансова подушка безпеки у вигляді великих золото-валютних резервів.

«Російські резерви оцінюються зараз приблизно $630 млрд. Сукупний зовнішній держборг з початку 2014 року зменшився майже вдвічі — з $375,9 млрд до $206 млрд до квітня 2021-го. Розмір боргу держуправління до жовтня 2021 року склав $67,7 млрд, у квітні показники були на рівні $61 млрд»,

- Зауважив експерт.

За відносно сприятливих макроекономічних показників Росія зараз не залежить від кредитів МВФ. Важливо розуміти, що фонд надає позички лише за певних умов, які завжди співвідносяться з інтересами держави.

«Фінансова допомога МВФ може надаватися, наприклад, під реформу держсектора, чия частка в нашій країні традиційно висока, на приватизацію підприємств чи боротьбу з корупцією, як це було у випадку з Україною. Це не завжди вигідно тій чи іншій державі, тому Москва неохоче вдається до такого кредитування», - пояснив аналітик.

Держлігації - реальна кредитна альтернатива

Якщо Росії відріжуть доступ до грошових коштів МВФ, у Москви залишиться альтернативне джерело кредитування - розміщення цінних паперів на первинному та вторинному ринках. При цьому євробонди та ОФЗ (рубльові облігації) виглядають привабливішими каналами запозичення, ніж звернення до Міжнародного валютного фонду.

За словами Куликової, через напружену геополітичну ситуацію навколо України російські цінні папери різко збільшили прибутковість, що негативно вплинуло на попит із боку закордонних інвесторів.

«Короткострокові карбованцеві ОФЗ ще недавно досягали планки в 10%, євробонди також підскочили. Проте останні два тижні Мінфін не розміщував нових ОФЗ, скасовуючи аукціони. Це злегло знизило прибутковість паперів, зараз вона стала трохи меншою — в районі 9,5% за «довгими» ОФЗ», — зазначила Кулікова.При цьому вона не виключила, що найближчими місяцями тенденція може змінитися у зворотний бік. Однак зовнішній порядок денний все одно продовжить чинити значний тиск на внутрішньоросійський ринок облігацій.

«Пауза Мінфіну стала катастрофічною — резерви дозволяють Росії обходиться якийсь час і без випуску нових ОФЗ.

Якщо ж геополітика спаде (на неї припадає до 1 п.п прибутковості російських облігацій), котирування ОФЗ неминуче скоригується. Рік тому, наприклад, рівень прибутковості за ними був у районі 5-6%. При піднятті ключової ставки ЦП нормою є планка 8-8,5%», — пояснила аналітик.

Ніколаєв погодився з тим, що євробонди та ОФЗ стануть виходом для Росії, якщо країні перекриють доступ до кредитування МВФ. Проте аналітик побачив негативну тенденцію, пов'язану з масовим відходом зарубіжних інвесторів із ринку цінних паперів країни.

«Останніми днями частка нерезидентів на ринку російських держоблігацій опустилася до рекордного рівня — всього 19%. Кілька років тому аналогічні показники були на рівні 34%. Тобто економіка країни на 20% залежить від іноземних кредиторів.

Якщо санкції на держборг поширять не лише на первинний випуск і американських власників, то шукати заміщення мільярдів доларів доведеться на внутрішньому ринку», - зазначив експерт.

Це, у свою чергу, негативно вплине на динаміку російського інвестиційного ринку, загальмувавши темпи розвитку національної економіки. Подібна ситуація, на думку Миколаєва, нагадуватиме кризу, що сталася в країні наприкінці 90-х.

«Внутрішні запозичення стануть набагато дорожчими, відсотки за кредитами підвищаться за рахунок зростання ключової ставки ЦП. Держава витратить більше коштів на фінансування поточних видатків бюджету, тобто відбудеться проїдання внутрішніх резервів.

При такому розкладі над країною, гіпотетично, може замаячити тінь дефолту серпня 1998 року. Тоді до 30% усіх витрат бюджету склали саме процентні витрати», - застеріг Миколаїв.

Китайський розворот та перспективи членства у МВФ

Директор банківського інституту НДУ ВШЕ Василь Солодков знайшов для Росії альтернативу в особі китайських фінансових організацій. Проте, якщо відбудеться азіатський розворот, членські внески Москви до МВФ стануть остаточно марними.

«Кредити фонду знадобляться Росії вже найближчими роками, якщо країна опікуватиметься ESG-повісткою. Якщо відріжуть від МВФ, доведеться звертатися до Китаю.

Але запозичення у Пекіна завжди закінчуються плачевно. Апетити КНР підуть ще далі. Ми вже зараз продаємо китайцям газ у 10 разів дешевший, ніж на світовому споті, з'їдаємо мільйони з бюджету заради спільного брязкання зброєю…», — пояснив Солодков.

При цьому політична та економічна ізольованість Росії є не заслугою влади іноземних держав, додав аналітик. За такого розкладу Москві варто замислитися не про втрату можливих кредитів МВФ, а безпосередньо про саме членство у фінансовій організації.

bbabo.Net