На черговому засіданні ради директорів ЦБ ухвалено рішення про збільшення ключової ставки до 9,5%, прогноз інфляції на 2022-2023 роки погіршений - передбачається, що стабільний стан економіка повернеться лише до 2023 року. Поточна нестабільність, мабуть, на користь трудящих, які можуть розраховувати на зростання доходів і витрат, інвесторам складніше. Лютневий рівень ставки — не граничний: у світі, де показники інфляції вже давно рекордні, ЦБ не збирається зберігати кредитні гроші дешевшими ще як мінімум рік-півтора.
За словами голови Банку Росії, піку кумулятивного ефекту від уже проведених підвищення ставки (нагадаємо, нинішнє рішення - восьме за рахунком підвищення) слід очікувати з другого півріччя цього року до першого кварталу 2023 року. Нові параметри базової версії прогнозу ЦП: середній рівень ключової ставки на 2022 рік - 9-11% річних, на 2023 рік - 7,5-9% річних. Новий прогноз річної інфляції на 2022 рік - 5-6%, в середньому за рік до попереднього року (показник 2021 року - 6,7%) - 6,8-7,7%: з цього, ймовірно, випливає, що навіть за незмінно високою, на поточному рівні 8,7–8,8%, споживчої інфляції лише у першому кварталі 2021 року спад інфляційного тиску не очікується швидким. Повернення інфляції до «таргету» ЦП у 4% регулятор чекає тепер лише на кінець 2023 року (середня інфляція наступного року позначена м'яко — 4–4,3%).
Банк Росії відзначає зростання дефіциту робочої сили, що продовжується (попри вперше зазначений масовий приплив іноземних працівників у РФ). Ця обставина, зазначимо, додатково «подовжує» прогнози дезінфляції в економіці — за більшої схильності до споживання та зниження інтересу до інвестицій, що позначається Банком Росії загроза «відставання темпів зростання продуктивності праці від зростання заробітної плати» виглядає як неминучість: її можуть зняти лише інвестиції, з ними проблема. "Російська економіка повернеться на траєкторію збалансованого зростання до кінця 2023 року і далі розвиватиметься темпом, що відповідає її потенціалу", - передбачає ЦБ виходячи з нинішніх умов.
Навіть якщо «інфляційна спіраль» у світі розкручуватиметься повільно (зараз це відбувається в дуже щадному режимі), ЦП з великою ймовірністю доведеться вже найближчими місяцями йти на велику жорсткість грошово-кредитної політики (ДКП), тобто додатково і відчутно підвищувати ставку. Виходячи зі слів Ельвіри Набіулліної, у ЦП зараз вважають ДКП нейтральною, стандартно для погашення підвищених інфляційних очікувань потрібна жорстка ДКП — тобто в умовах першого півріччя 2022 року при інфляції на рівні 7–8% рік до року ставка явно вища за 10% річних. Крім того, ЦБ не залишає ідеї, згідно з якою новий рівень депозитних ставок для населення має бути альтернативою терміновому споживанню, яке розглядається в цій схемі як «абсолютно раціональний» самозахист споживача від інфляції — а поки що банківські ставки депозитів зростають не так швидко, щоб забезпечити цей ефект .
У будь-якому випадку, ключова ставка ЦП у 10–11% річних ще до настання справжньої весни є дуже реалістичною картиною. Складніше з картиною справжньої весни вона багато в чому визначатиметься не рішучістю ЦБ, а ступенем нерішучості ФРС і ЄЦБ. Інфляція на рівні навіть 5% річних більшості жителів розвинених країн — давно забуте відчуття. Але так само забуте і відчуття позитивних відсоткових ставок — і в 2022 році всім центробанкам світу, а не тільки Банку Росії, доведеться вирішувати, що гірше. Усім було б дуже зручно, якби нинішня інфляція зникла разом із пандемією. Але поки що не збираються на спокій жодна, ні інша, і ЦБ лише раніше колег доводиться приймати це як факт.
Втратили у ціні й боргові папери. За словами головного аналітика боргових ринків БК «Регіон» Олександра Єрмака, ринок ОФЗ вкрай негативно відреагував на жорсткі заяви регулятора та перегляд прогнозу середніх значень ключової ставки на цей рік. За його оцінкою, для досягнення верхнього кордону прогнозу ключова ставка цього року може бути підвищена до 11,5–12%. В результаті, за даними агентства Reuters, прибутковість ОФЗ зі строком погашення до трьох років злетіла вище 10% - максимуму з початку 2016 року. Прибутковість держпаперів із терміном обігу до 10 років зросла до 9,75–10% річних, двадцятирічних облігацій — до 9,6% річних.
Відділ фінансів
bbabo.Net