У Казахстані розпочалися суперечки довкола того, як треба змушувати бізнесменом повертати гроші на батьківщину. Президент Касим-Жомарт Токаєв дотримується «м'якого варіанту»: він вважає, що потрібно закликати співгромадян реінвестувати в економіку країни. Паралельно з цим вибудовуватимуться перешкоди на шляху виведення капіталу за кордон. Однак у парламенті Казахстану вимагають жорсткіших заходів: розкрити суму, яку вивели за кордон у січні 2022 року, назвати імена тих, хто це зробив, а потім через суд повернути гроші.
За даними міжнародної організації Tax Justice Network, за останні 25 років із Казахстану до закордонних офшорів виведено близько 140-160 мільярдів доларів. За словами депутата парламенту від фракції «Ак Жол» Максата Раманкулова, це приблизно річний ВВП республіки та її зовнішній борг. За останні 5 років у зв'язку з цим було порушено понад 200 справ, але конкретних результатів досягти не вдалося.
Скільки було виведено грошей на початку січня 2022 року, ніхто не знає, але, за чутками, суми були величезними. Сам Токаєв визнає, що процес виведення капіталів зарубіжних країн значно прискорився під час протестів.
Втім, поки політики лають офшори, у тіні залишається інший важливий канал із виведення грошей за кордон. Наприклад, для Казахстану звичайна справа - укладати угоду щодо експорту сировини за межами національної юрисдикції. Операція проводиться за трансфертними цінами, що дозволяє перерозподіляти загальний прибуток групи компаній на користь осіб, які перебувають у юрисдикціях з пільговим оподаткуванням. Таким чином до Казахстану повертається не вся валютна виручка, отримана від продажу сировини, а лише та її частина, яка потрібна для подальшого видобутку корисних копалин. Причому повертаються вони як іноземні інвестиції, наприклад, з Голландії – формально головного інвестора в Казахстані. Ця практика зародилася ще 1990-х роках. Враховуючи, що сім'я Нурсултана Назарбаєва має значної частини природних багатств Казахстану, не складно здогадатися, чиїх інтересах це робилося.
Звичайно, зараз можна оголосити все «нажите непосильною працею» - краденим, ось тільки казахстанські компанії часто формувалися за участю іноземного капіталу. Відповідно, перетворити переділ власності на міжсобойчик не вийде. Навіть якщо влада матиме на руках усі докази провини передбачуваних корупціонерів, судові процеси розтягнуться на роки. За прикладами далеко ходити не треба, можна подивитися на Узбекистан: за даними ЗМІ, дочка першого президента Узбекистану Гульнара Карімова лише наприкінці 2021 року втратила близько 350 мільйонів доларів на користь рідної країни, але сама вона давним-давно перебуває за ґратами, а тато помер 2016 року.
У зв'язку з цим ідея Токаєва створити благодійний фонд «Народу Казахстану» здається не найгіршою. Олігархи, зокрема, члени сім'ї Назарбаєва, які зараз непідсудні за законом «про першого президента», нестимуть у «общак» гроші, тим самим визнаючи владу наступника Єлбаси. З одного боку, вони куплять собі повну чи часткову амністію, з другого, сформують касу, яку потім можна буде пустити на задобрювання населення. Як відомо, там уже набралося понад 115 мільярдів тенге (близько 270 мільйонів доларів) – на всіх не вистачить, але вийде час.
Як бути з офшорами далі, Токаєв поки що не придумав. Він дав уряду 2 місяці на те, щоб розробити програму повернення капіталів на батьківщину.
«Казахстанські чиновники та олігархи створили величезну кількість різних офшорів на підставних осіб за кордоном, через які йде так зване «іноземне інвестування». По-перше, це робиться для того, щоб уникнути розслідувань та застрахувати свої капітали, які вкладаються у різні підприємства. По-друге, ставши «іноземними інвесторами», казахстанські олігархи отримують спрощену систему оподаткування, різні пільги тощо», - розповів казахстанський політичний аналітик Айнур Курманов.
За словами експерта, змінити ситуацію можна, але для цього потрібно взяти курс на боротьбу з олігархами та соціально-економічне переформатування країни. «У рамках цієї стратегії доведеться переглянути контракти на надрокористування, ввести монополію на зовнішню торгівлю, змінити систему оподаткування… Доведеться переглянути всю економічну модель Казахстану, тому що вона була побудована саме під викачування природних багатств із республіки на користь транснаціональних корпорацій», - упевнений Курманов.
Він вірить, що з Токаєва вистачить політичної волі провести потрібні реформи. Натомість у Казахстані, швидше за все, загостриться боротьба за переділ власності, яка почалася після виходу Назарбаєва з авангарду казахстанської політики. При цьому інститут казахстанських іноземних інвесторів, швидше за все, збережеться, але його бенефіціари зміняться.
bbabo.Net