Уряд схвалив для відправки до Держдуми свої поправки до другого читання законопроектів про запровадження у чотирьох регіонах автоматизованої спрощеної системи оподаткування (АУСН) малого бізнесу. Однією з змін є підвищення частки регіонів у доходах від сплати податку в рамках цього спецрежиму з 50% до 54%. Також розширюється перелік підприємців, які не можуть застосовувати АУСН за рахунок тих, хто не зареєстрований у чотирьох пілотних регіонах, а також тих, хто використовує механізм єдиного податкового платежу.

Нагадаємо, експеримент планується провести з липня 2022 року до кінця 2027-го у Москві, Московській області, Татарстані та Калузької області. АУСН буде доступна для індивідуальних підприємців (ІП) та мікропідприємств зі штатом до п'яти співробітників та річним доходом до 60 млн руб. Порівняно зі звичайною «спрощенкою» ставки в АУСН вищі — 8% від доходів або 20% із доходів за вирахуванням витрат (замість 6% та 15% відповідно). При цьому передбачається звільнення від сплати страхових внесків до позабюджетних фондів.

В обмін на невелике зростання податкового навантаження підприємців звільнять від обов'язку подавати звітність до податкових органів та позабюджетних фондів — Федеральна податкова служба (ФНС) сама нарахує податки на основі даних контрольно-касової техніки та операцій за рахунками в уповноважених банках. На банки бізнес зможе перекласти обчислення та сплату сум ПДФО з доходів працівників.

Як повідомили у Мінфіні, поправки уряду до другого читання розширюють перелік організацій та ІП, які не мають права застосовувати АУСН. Нині у ньому близько 30 позицій. Це, наприклад, підприємці, які застосовують інші податкові режими, іноземні компанії, професійні учасники ринку цінних паперів, мікрофінансові організації, ломбарди, нотаріуси та адвокати, які займаються приватною практикою. Крім них, перейти на новий режим не зможуть компанії та підприємці, які не перебувають на податковому обліку в пілотних регіонах, а також використовують механізм єдиного податкового платежу.

Крім того, поправки прибирають відповідальність за неподання бізнесом на АУСН відомостей про свої доходи та витрати. Пояснимо, що схвалений у першому читанні законопроект передбачав штраф у 20% від суми несплаченого податку як для платників податків, так і для банків. Як пояснили в Мінфіні, це зроблено для того, щоб уникнути повторного притягнення до відповідальності, оскільки вже передбачено іншими нормами.

При першому читанні депутати вказали на одну невизначеність режиму АУСН — пов'язану з тим, що на рахунок можуть надходити надходження, що не оподатковуються. Як пояснили у ФНП, згідно з поправками, банки надсилатимуть до податкових органів інформацію про операції за рахунками, про перекази електронних грошових коштів, а також про комісію за еквайринг з поділом на доходи та витрати, що враховуються або не враховуються при визначенні об'єкта оподаткування. При цьому платники податків зможуть коригувати ці відомості.

Також депутатів у грудні стурбував рівний розподіл доходів від АУСН до федерального та регіональних бюджетів - у зв'язку з можливим випаданням доходів суб'єктів при впровадженні нового режиму (адже зараз 100% податку, що стягується в рамках «спрощенки», отримують регіони). Тому поправками підвищується норматив зарахування доходів від АУСН до регіональних бюджетів — до 54%.

bbabo.Net