На розробку проектів, на виплату авансів та будівництво автотраси М12 Москва — Казань за два останні роки було витрачено десятки мільярдів рублів. Але чи ці витрати є обґрунтованими, з'ясувати неможливо, зазначила Рахункова палата РФ. Проекти, пов'язані з мегабудуванням, досі не пройшли державної експертизи. Рахункова палата РФ перевірила, як витрачалися бюджетні кошти на будівництво автотраси Європа — Західний Китай, результати перевірки мають . Було у деталях вивчено фінансування швидкісної автодороги Москва - Нижній Новгород - Казань (М12), що є частиною міжнародного транспортного коридору.

Вся траса М12 спочатку оцінювалася в 1300000000000 рублів. У результаті проектну суму вдалося знизити майже вдвічі — за рахунок готових магістралей, які просто розширюватимуть і модернізуватимуть. Саме будівництво автомобільної дороги Москва - Нижній Новгород - Казань коштуватиме 539,5 млрд рублів. Ще 115,5 млрд рублів будуть витрачені на обхідну магістраль навколо Тольятті та міст через Волгу.

У 2020 році і до 1 жовтня 2021 на будівництво цієї траси було направлено з скарбниці 91,5 млрд руб. (Інше фінансування проекту закладено в бюджеті, але фактично гроші не перераховувалися їх розпорядникам). З них держкомпанія "Автодор" вже витратила 65,8 млрд руб. Проте підтвердити, що саме такі суми було витрачено на розробку проектної документації та будівництво, аудитори не змогли.

«У зв'язку з відсутністю позитивних висновків держекспертизи на проектну документацію, у тому числі через недотримання термінів її розробки»,

– повідомив за підсумками перевірки аудитор Рахункової палати Валерій Богомолов.

Як йдеться у звіті, приймання робіт у 2021 році за договорами на проектування та будівництво М12 «здійснювалося лише на проведення інженерних вишукувань та підготовку проектної документації, приймання будівельно-монтажних робіт не здійснювалось».

"Автодор" мав отримати висновки держекспертизи до 30 вересня 2021 року. Але на момент перевірки у жовтні таких висновків були відсутні. При цьому підрядникам було виплачено аванси на підготовку території та закупівлю основних матеріалів на 72,3 млрд рублів.

Без позитивних висновків держекспертизи «Автодор» вже встиг укласти десять договорів щодо проектування та будівництва «під ключ» на суму 572,8 млрд рублів, зазначили в Рахунковій палаті РФ.

Початкову ціну робіт за договорами держкомпанія визначила «розрахунково, без технологічного та цінового аудиту». Гроші ці поки не виділили "Автодору" - фінансування цих договорів передбачено за рахунок субсидій із федерального бюджету.

Забули про розвороти та заправки для електромобілів

Вся автотраса Москва — Казань була умовно поділена на дев'ять ділянок, і за деякими з них аудитори виявили помилки у розрахунках. Некоректно пораховано навіть загальну кількість кілометрів, які потрібно прокласти. Уряд затвердив довжину цієї траси 810,9 км. Тим часом у документах «Автодора» зазначено протяжність 794,4 км, а ще 99,3 км — будівництво обходу м. Тольятті з мостовим переходом через Волгу.

Ще однією проблемою стали терміни резервування земель під автотрасу. Зарезервовані для подальшого викупу були лише ділянки першого етапу будівництва із восьми. Відсутність резервування інших ділянок (за затвердженим маршрутом) призвела до того, що деяким місцевим компаніям було видано ліцензії на видобуток з корисними копалинами на ділянках, призначених під автотрасу.

У результаті «Автодор» вилучив 3773 земельні ділянки (6797 га) або 80% усієї землі, необхідної для прокладання траси. Але запізнення тепер дорого коштуватиме федеральному бюджету. Приблизно півмільярда рублів, які, мабуть, доведеться заплатити компаніям, які намагалися розвивати бізнес на територіях, запланованих під автотранспортний коридор.

"В результаті на адресу держкомпанії Росавтодор пред'явлено втрачену вигоду на суму 446 млн рублів, що свідчить про ризики збільшення видатків федерального бюджету", - констатував аудитор Богомолов.

Крім того, Рахункова палата вказала на недостатність на автотрасі транспортних розв'язок. Їх не вистачає на перетині з автомобільними дорогами регіонального та міжмуніципального значення. Недостатньо також заплановано з’їздів на розворот, зазначила СП.

Нарешті, проектом М12 передбачено створення до 2024 року 14 зон придорожнього сервісу (зокрема заправні станції для електромобілів). Але ця частина проекту держкомпанією не реалізується, зазначили аудитори. Перевірка також виявила неправомірну компенсацію за вилучення землі та нерухомості. Один з власників отримав за вилучення у нього землі та будинки 4,9 млн руб. При цьому перевірка показала, що вказана земельна ділянка віднесена до земель сільгосппризначення, на яких заборонено будівництво житлових будинків. Тобто компенсація за це не належала. За цим фактом контрольне відомство надіслало звернення до Генпрокуратури.

Представники Мінтрансу та «Автодора», які були присутні на колегії Рахункової палати, з висновками аудиторів погодилися.

Економія не там, де треба

Відкриття руху по М12 передбачено у 2024 році. Далі трасу планується прокласти (частково діючими дорогами) до кордону з Казахстаном, а звідти вона піде до КНР.

Влада кілька років вирішувала, чи варто будувати трасу до Казані з наступним виходом до Китаю. Сумніви у доцільності будівництва були насамперед пов'язані з окупністю та вартістю проекту. Причому розрахунки вартості постійно змінювалися. Різниця обчислювалася мільярдами і навіть сотнями мільярдів карбованців.

Такі «будівлі віку» — це завжди значною мірою питання політичних, а не економічних пріоритетів, і, як наслідок, технічна та економічна обґрунтованість таких проектів є проблематичною, зазначає професор Вищої школи урбаністики імені О.О. Високовського НДУ ВШЕ Сергій Сіваєв.

Західний досвід із реалізації масштабних будівництв анітрохи не кращий, вважає експерт. «Якщо подивитися на проект тунелю під Ла-Маншем чи об'єкти для Олімпіади в Лондоні — ті самі проблеми. Хоча у західній традиції таки відбувається максимальне узгодження інтересів усіх зацікавлених сторін, пошук компромісів, а не лише адміністративні рішення», — каже Сіваєв.

Він упевнений, що уникнути додаткових витрат за мегапроектами, «розподіленими у просторі та часі, навряд чи можливо». Але мінімізувати ризики невиправданих витрат можна.

«Це питання якісного due diligence – передпроектного опрацювання, формування об'єктивного уявлення про об'єкт інвестування. Ми в Росії, як правило, дуже сильно економимо на цій стадії, щоб потім сильно витратитися на самому будівництві», - робить висновок експерт.

bbabo.Net