Росія (bbabo.net), - У 2021 році Росія збільшила несировинний неенергетичний експорт на 36 відсотків, поставивши за кордон продукції, що не належить до паливно-енергетичного комплексу, більш ніж на 191 мільярд доларів.
Зростання відзначено практично у всіх товарних сегментах, зазначає глава Російського експортного центру (РЕЦ) Вероніка Нікішина. Але найбільш масштабним він вийшов за чорними та кольоровими металами, добривами, продукцією деревообробки, хімічними речовинами, пластмасами, енергообладнанням. Зокрема, за статистикою РЕЦ, експорт хімічної промисловості зріс на 54 відсотки, металургії - на 52 відсотки. Основними імпортерами стали Китай, Казахстан, Білорусь, Туреччина та США.
Коментуючи для експортний ривок вітчизняної промисловості, професор кафедри "Міжнародне співробітництво" Інституту управління та регіонального розвитку Російської академії народного господарства та держслужби (РАНХіГС) Олександр Сухарєв зазначив, що політика імпортозаміщення в Росії та державне фінансування розвитку наукомістких технологій створили сприятливе економічне середовище несировинної продукції у багатьох галузях. В результаті вітчизняний бізнес збільшив обсяги виробництва та експорту до максимальних показників за останні вісім років. За окремими позиціями (наприклад, полімери етилену) експорт зріс у 3,6 раза, а їх постачання до Китаю лише у першому кварталі 2021 року зросло у 10,5 разу на річному порівнянні.
Одночасно політика продовольчої безпеки Росії забезпечила кредити та дотації, сприяла розвитку фермерських господарств. Важливо, що це допомогло підготувати непоганий ґрунт для диверсифікації експорту до країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, країн АСЕАН та Китаю.
Значний вплив на трансформацію світового ринку промислових товарів справив і глобальний екологічний порядок денний. Енергокриза у країнах ЄС, а також зростання вартості електрики та цін на сировину для хімвиробництва (вугілля, нафту, газ) помітно знизили рентабельність виробництва зарубіжних фірм у хімічній галузі. Західним компаніям стало вигідніше імпортувати продукцію з РФ (наші енерговитрати по галузі у 2,5-3 рази нижчі), ніж потрапляти у ситуацію високої волатильності цін на місцевих ринках.
Свою роль зіграла і пандемія коронавірусу та її наслідки - зростання індексу енергетичної рентабельності, падіння рівня продуктивності праці (що автоматично подорожчає продукцію, що випускається на місцях), трансформація логістики та світових виробничо-господарських зв'язків через карантинні заходи. У таких умовах багатьом країнам вигідніше купувати вже готову продукцію за прийнятними цінами, ніж розширювати своє виробництво в умовах попиту, що знижується.
bbabo.Net