Мінсільгосп попередив про ризики подорожчання за чотирма товарними позиціями – молоком, хлібом, цукром та овочами. Йдеться про соціально значущі продукти, що становлять основу раціону харчування найбідніших верств росіян. Ця обставина надає ситуації особливого напруження тривожності. Схоже, «інфляція для бідних» наростатиме незалежно від зусиль держави щодо її стримування.
Зростання цін на продовольство продовжується у всьому світі вже третій рік. У січні у річному вимірі ціни збільшилися на 19,5%, заявила на парламентських слуханнях перший заступник міністра сільського господарства Оксана Лут, пославшись на дані Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). У Росії ж, нагадала вона, продуктова інфляція виявилася нижчою – 11,5%, за інформацією Центробанку. Минулий рік у нашій країні пройшов «під знаком цукру та олії», на які було введено жорстке держрегулювання: наприкінці 2020-го торгові мережі заморозили ціни на цукор на рівні 45 рублів за кілограм, а на олію – на позначці 110 рублів за літрову пляшку. Але оскільки обмежувальні заходи вже не діють, виробники вільні чинити у своїй ціновій політиці так, як завгодно.
Що стосується хліба, торік він дорожчав у роздробі "не так сильно" завдяки субсидії для постачальників у розмірі 2 рублів за кілограм. Цього року, за заявою Оксани Лут, субсидія буде пролонгована, причому за «підвищеною ставкою» 2,5 рубля за кілограм. Але цінові ризики залишаються. Овочі дорожчатимуть до нового сільськогосподарського сезону (до збирання врожаю), оскільки знижується обсяг їх виробництва у особистих підсобних господарствах. За словами Лут, «брак пропозиції позначився на ціновій політиці як самих сільгосптоваровиробників, так і торгових підприємств, нікуди не дінешся, торгівля теж на цьому заробляє». Зростають витрати молочної галузі, переважно закупівлю імпортних кормів. У 2021-му на компенсацію частини витрат було додатково виділено 10600000000 рублів, цього року міру планується продовжити в тому ж обсязі.
Тим часом, за минулий рік із 29 продуктів, що входять до кошику Росстату для розрахунку інфляції, подорожчали 24: яловичина – на 16,7%, курятина – на 20,2%, хліб – на 10,7%, рис – на 10 ,9%, гречка – на 28,8%, борошно – на 14,8%, цукор – на 18,8%, олія – на 15%, молоко – на 12,9%. Найбільше зростання показали ціни на капусту (+177,5%), моркву (31,7%) та картопля (46,2%).
«В умовах поточної ринкової кон'юнктури передумови зростання цін у 2022 році дійсно є. Це загальносвітовий тренд, - говорить заступник голови правління асоціації «Руспродсоюз» Дмитро Леонов. - Ступінь подорожчання залежатиме від: динаміки цін на сировину, балансу попиту та пропозиції, частки виробничих та логістичних витрат, введення або скасування обов'язкового маркування продукції, наявності робочої сили в рослинництві, врожайності. Щоб ціни на полицях магазинів зростали мінімальною мірою, потрібно, щоб мережі знизили свою торгову націнку, за постачальниками».
Щодо державних заходів щодо стримування продуктової інфляції, то, на думку Леонова, ефекту вони не дали. Замість штучного регулювання ринку (як прямого, так і за допомогою експортного мита), потрібні проекти адресної допомоги населенню, вважає експерт.
«У середньому, зростання цін на зазначені категорії товарів може становити 5-15%, а ринок точно додасть сюди свою націнку, – каже старший аналітик ІАЦ «Альпарі» Ганна Бодрова. – Проблема в тому, що ще у грудні знову почали дорожчати корми для сільськогосподарських тварин та птиці. Відповідно, зросла і собівартість кінцевого продукту – молока, м'яса. Крім того, «молочники» все ще враховують у цінах необхідне маркування товарів – тут потрібне обладнання, трудові ресурси, витратні матеріали. Все вартує грошей».
Мінсільгосп лише констатує очевидний факт: базові продукти у Росії дорожчають, цього є певні передумови, передусім, високі витрати аграріїв. Але ми й так це знаємо, — міркує голова правління міжнародної Конфедерації товариств споживачів Дмитро Янін. «За тиждень відомство може заявити про цінові ризики, пов'язані з картоплею, через місяць висловить тривогу щодо макаронів або іншого продукту. І так – до нескінченності. Але найбіднішим верствам населення від цього легше не стає, тут потрібні ефективні заходи адресної підтримки. До компетенції Мінсільгоспу вони не належать», – каже експерт.
bbabo.Net