Глава Мінфіну Антон Силуанов повідомив, що його відомство спільно з ЦБ готує нову пенсійну реформу. Йдеться про проект добровільних пенсійних накопичень для росіян, ідею якого раніше схвалив президент Путін. 2022 року відомства мають внести до Держдуми відповідного законопроекту. Примітно, що робота над ним ведеться у коридорах чиновницьких під грифом «секретно». Тому про контури майбутньої реформи та її ефективність поговорив із експертами.
Проблема із накопиченнями в рамках обов'язкового пенсійного страхування (ОПС), на формування яких роботодавці до 2014 року відраховували 6% із фонду оплати праці, продовжує хвилювати уми монетарної влади. Вісім років тому на вже накопичені на рахунках кошти було оголошено мораторію, якого досі не зняли. Залишилося питання, що робити із уже сформованими капіталами. З 2016 року Центробанк та Мінфін ламають голови над новими схемами, а кілька років тому вже і президентом було схвалено концепцію переведення накопичень із ОПС до недержавного (додаткового) пенсійного забезпечення (НУО) на добровільній основі.
Враховуючи особливу чутливість населення до пенсійної схеми, влада закрила поточну роботу грифом «таємно». І ось 16 лютого Антон Силуанов відкрив завісу таємниці над новою пенсійною реформою. «Ми зараз працюємо разом із Банком Росії, у нас тут спільна позиція. У наших планах цього року підготувати необхідні нормативні правові рішення та вийти до законодавців із таким проектом», – повідомив міністр.
Нагадаємо, що ще у 2019 році уряд говорив про нову систему пенсійних накопичень у Росії. Проект мав на увазі розробку "гарантованого пенсійного плану" (ДПП). Згідно з цією ініціативою, росіяни мали отримати право обирати варіант накопичення грошей на недержавну пенсію. Передбачалося, що громадяни зможуть самостійно перераховувати гроші на пенсійні рахунки на додаток до існуючих соціальних внесків, які сплачують роботодавці. При цьому суму, що вноситься, можна буде змінювати необмежену кількість разів і протягом півроку після укладення договору про участь у ДПП з Пенсійним фондом допустимо забрати кошти. Влада обіцяла запустити цю систему вже у 2022 році, але, мабуть, пандемія скоригувала ці терміни.
Євген ГОНТМАХЕР, доктор економічних наук, професор НДУ ВШЕ:
«Все, що відбувається навколо проекту додаткового пенсійного страхування, виглядає якимось управлінським безсиллям, тому що влада не відповіла на вже наявні питання, а хоче реалізувати новий проект.
По-перше, вони так і не пояснили, що буде із «замороженою» з 2014 року частиною пенсійних накопичень. Поки що ми знаємо, що мораторій продовжили до 2024 року включно, але всім хотілося б розуміти, що буде з цим проектом далі. Люди зараз залишаються ці рахунки, гроші з них продовжують інвестуватися, але самі рахунки не поповнюються. З фінансового погляду це абсурд. З одного боку, дали людям можливість хоча б трохи взяти участь у забезпеченні власної пенсії, керувати грошима, з іншого — від цього процесу в результаті на півдорозі «відрізали».
По-друге, Мінфін та ЦБ намагаються вже кілька років створити ерзац – гарантований пенсійний продукт чи щось подібне. У них кожні два роки виникають якісь ідеї, як заманити людей у пенсійне страхування. Наразі фактично пропонується людям додатково до 22%, які платить роботодавець за них, ще якісь гроші із власних доходів утримувати та кудись вносити. Тут неминуче постає питання про довіру населення до пенсійної системи загалом. Очевидно, що люди його давно не мають.
Олександр САФОНОВ, професор Фінансового університету при Уряді РФ:«Усі пропозиції щодо нового формату накопичувальної пенсійної системи відомі. По-перше, йдеться про передачу у власність громадян накопичень, які вони робили у системі обов'язкового накопичувального пенсійного страхування з 2001 до 2015 року. Але ця передача не означає, що гроші можна буде отримати на руки. Просто можна буде направити їх до недержавного пенсійного фонду (НПФ) і надалі самостійно визначати стратегію інвестиційних портфелів. При цьому кошти будуть поширені принципи захисту вкладів фізичних осіб. Захист стосуватиметься лише самих відрахувань до НПФ, а от гарантуватиме прибутковість не будуть. За цим доведеться стежити самостійно. Якщо раніше у громадянина був свій рахунок у НПФ, куди він сам відкладав гроші, то у новій концепції він зможе поєднати і особисті кошти, і те, що було накопичено в обов'язковій накопичувальній пенсійній системі. Також обговорюється питання щодо передачі йому права розпорядження засобами до НПФ, які перераховував роботодавець у рамках корпоративних пенсійних програм.
Реформа передбачає і чіткішу систему податкового стимулювання участі громадян та роботодавців у накопичувальній системі. Крім того, обговорюється питання контролю за розміщенням активів у ширше коло цінних паперів (зараз це обмежений перелік, що включає в основному акції найбільших компаній та держпаперу). Також система передбачатиме можливість частково використовувати накопичені кошти на невідкладні потреби – зокрема оплату медичних операцій, боргів за кредитами, але з подальшим поверненням запозиченої суми.
Найголовніше: реформа має остаточно припинити дію обов'язкової накопичувальної пенсійної системи, що не працює з 2015 року, і передати наявні там кошти громадянам для розміщення в НПФ. Ця реформа не стосується обов'язкової страхової пенсійної системи, тому питання щодо індексації пенсій працюючим пенсіонерам обговорюватиметься окремо. Ініціатива РСПП із видачею фіксованої суми молодим людям, мені здається, цікава, але вона навряд чи буде підтримана. Наразі доводиться витрачати більше грошей на індексацію пенсіонерам».
bbabo.Net