Британець Пол Боггі зізнається, що багаторічна залежність від героїну призвела до того, що він втратив волю до життя.

Але після радикальних змін він приєднався до армії і опинився в шотландській гвардії Букінгемського палацу, відділу, якому доручено охороняти королівські резиденції.

Букінгемський палац у центрі Лондона є офіційною резиденцією королеви Великобританії Єлизавети II.

Боггі почав вживати героїн у 18 років у Крейгентінні, передмісті Единбурга, Шотландія, де він жив.

Він пам’ятає, як засмутився після сварки з друзями. Тож коли один із них запропонував йому наркотики, Боггі погодився.

«Всі вони були забиті в маленьку Fiesta (модель автомобіля Ford), і я бачив лише спалах алюмінієвої фольги, але я не знав, що це було», – згадує він.

"Один з них вийшов і сказав, що вони ганяються за драконом. Не було голок, ложок і ременів. Коли я сів у машину, запах був жахливий, ніби тухлої риби. Так пахне дим героїну", - описує він.

'НЕ ВВАЖАВ МЕНЕ НАРОМАНИМ'

Використавши свою зарплату, щоб позичити гроші, він незабаром заборгував 16 000 фунтів стерлінгів.

Боггі продовжував працювати листоношем, незважаючи на те, що кожен день вживав героїн, що він навіть робив у ванній на роботі. «Це все ще спрацювало», — каже він.

«Я не вважав себе стереотипом героїнового наркомана. (Наркотик) не вплинув на мій організм», – розповідає він.

Йому вдалося приховати вживання наркотиків від роботодавця та родини. А свої почервонілі очі — характерний показник залежності — виправдовував наслідком алергічного риніту.

«Я не думав, що я залежний, я не сприймав це всерйоз», — каже Боггі, якій зараз 42 і живе у Файфі, на сході Шотландії.

Однак, коли поліцейський обшук з наркотиками не міг купити героїн протягом восьми годин, він був «жахався».

«Пам’ятаю, коли я нарешті отримав ліки, я почував себе приголомшливо. Весь фізичний біль, озноб, червоний ніс і очі зникли», – описує він.

«Але потім я подумав: «Ні, я думаю, що я щойно підписав смертний вирок», — згадує він.

«Так я зрозумів, що мені загрожує небезпека, тому що я люблю героїн. У той момент я зрозумів, що я наркоман», – зізнається він.

'Відмовитися від життя'

З роками наркотик почав впливати на нього. Він втратив роботу і почав хворіти. Його настрій змінився, і люди почали помічати.

Боггі різко схуд і сказав, що «чекав смерті».

«Я відмовився від життя. Я просто зосередився на тому, щоб отримати героїн. Я застряг у жалі до себе, і героїн забирав у мене все», – каже він.

«На щастя, більшість часу батьки дозволяли мені залишатися у них вдома, але я змушений був спати під сходами», – розповідає він.

«Ви не відчуваєте болю чи холоду, тому що ви щасливі, де б ви не були, коли ви вживаєте героїн», — згадує він.

Боггі намагався припинити прийом героїну 13 разів, але у нього було кілька рецидивів, поки він не відвідав курс НУО Cyrenians, спрямований на бездомних.

«Я залишав усі свої наркотики та героїн на столі з молочним чаєм, який я пив, щоб проковтнути таблетки. Але (одного дня) я пройшов повз, підсунув ніс до дзеркала в спальні й запитав себе: «Що ти робиш?» хочеш?", - згадує він.

«Я подивився на себе і сказав: «Не проси більше героїну, тому що ти його не отримаєш», і все».

І він більше ніколи не вживав препарат.

'МИ ПИШАЛИСЯ ТИМ, ЧОГО ВІН ДОСЯГНУВ'

Кілька років потому, набрав ваги та влаштувався на роботу в мережу супермаркетів, він приєднався до Шотландської гвардії, коли йому було 30.

Через шість місяців після вступу в армію Боггі був призначений на роботу в Букінгемський палац.

«Я перестав вживати наркотики, але все ще відчував, що чогось у моєму житті не вистачає», — каже він.

«Коли я приєднався до Шотландської гвардії, я дуже пишався тим, чого досяг. Пам’ятаю, як подумав: «Вау, кілька років тому я був залежним від героїну, а тепер я займаюся охороною палацу», – каже він.

Однак після п’яти років служби в армії його перевели на тренувальний табір в Англію – з метою участі в поїздці до Афганістану – коли вантажівка, на якій він їхав, розбилася.

Боггі серйозно пошкодив спину. Коли його виписали з лікарні, йому призначили знеболюючі препарати для хребта, від яких він звик.

Під час карантину через пандемію Covid-19 він написав книгу «Heroin to Hero» («Від героїну до героя»), виручку від якої передає бездомним.

У книзі Боггі описує, як позбувся героїну, що дозволило йому остаточно відмовитися від знеболюючих. «Я просто вирішив жити з болем через прийом таблеток», — зізнається він.

Сьогодні він читає лекції в школах, намагаючись висвітлити небезпеку залежності, а також безкоштовно виступає перед ув’язненими. «Наркотики – це погано, але залежність – це жах, – каже він.

bbabo.Net