Азія (bbabo.net), - Протести в Казахстані, Киргизії та Білорусії пройшли однією методичкою і автор у них один. Таку думку кореспондентові висловив киргизький військовий аналітик Токтогул Какчекеєв.
За словами експерта, маленька бідна Киргизія великих геополітичних гравців мало цікавить і, найімовірніше, була полігоном для відпрацювання «революційного методу», який згодом застосували у Білорусі та Казахстані.
— Приводом казахстанських подій стало подорожчання зрідженого газу. Але причини безладів інші. По-перше, це озвучений намір Росії включити Казахстан до Союзу Білорусь-Росія. По-друге, президент Туреччини Реджеп Ердоган багато разів заявляв, що створить біля Казахстану армію «Великого Турана». Відбувся конфлікт інтересів. А протестний потенціал виростили всередині Казахстану — насамперед на релігійно-екстремістській основі, — вважає Какчекеєв.
На думку керівника аналітичного центру «Стратегія Схід-Захід» (Бішкек) Дмитра Орлова, політична криза в Казахстані викликана невмінням влади керувати країною, соціальним розшаруванням та внутрішнім саботажем.
Експерт вважає, що придушення масових протестів не означає закінчення кризи у Казахстані.
— Політичну систему доведеться чистити та перезбирати наново. Киргизія тричі пройшла шлях переворотів, причому успішно. І зараз наша влада не робить жодних висновків із казахстанського досвіду — продовжує втрачати країну, — повідомив Орлов.
У свою чергу, політолог із Бішкека Ігор Шестаков не бачить нічого спільного між держпереворотами в Киргизії та протестами в Казахстані.
— У всіх трьох «революціях» киргизька опозиція мала обличчя: Курманбек Бакієв — 2005 року, Алмазбек Атамбаєв — 2010-го, Садир Жапаров — 2020-го. А в Казахстані протест знеособлений. Незрозуміло, хто у разі відходу чинної влади збирався очолити країну. Мухтар Аблязов, гадаю, не був у цьому процесі ключовою фігурою. Є й інші сторони, які вклали до організації мітингів, — пояснив він.
Як вважає Шестаков, у Казахстані стався транзит влади, що не відбувся, на кшталт подій 2019 року в селі Кой-Таш (Киргизія). Нагадаємо, тоді внаслідок розбіжностей між чинним на той момент главою країни Сооронбаєм Женбековим і колишнім президентом Алмазбеком Атамбаєвим останнього позбавили недоторканності та заарештували, зокрема, за «підготовку державного перевороту».
- Хоча в казахстанському варіанті, здавалося, що ззовні все йде за планом. Але в результаті ми побачили конфлікт між оточенням Єлбаси Нурсултана Назарбаєва та президента Касима-Жомарта Токаєва. У цих подіях свої цілі переслідували всі: клани, еліти, релігійні радикали та організовані злочинні угруповання. І введення військ ОДКБ у цьому випадку було резонним, — додав Шестаков.
На думку експерта, з казахстанської кризи Киргизія має зробити правильні висновки та зрозуміти, що потрібно налагоджувати діалог влади та суспільства, зміцнювати кордони та нацбезпеку, вибудовувати тісніші стосунки з Казахстаном та Росією.
2 січня у Казахстані відбулися акції протесту, які переросли у масові заворушення. Почалися напади на органи влади у багатьох містах країни. Постраждали тисячі людей. Сотні загинули.
Президент Касим-Жомарт Токаєв звернувся за допомогою до Організації Договору про колективну безпеку. Нині миротворці виконують поставлені завдання республіки.
Ситуація поступово стабілізується. В Алма-Аті пустили громадський транспорт, крім метро. Відкрилися продуктові супермаркети. Запрацювали поліклініки та інші соціальні об'єкти.
Олена Табаріна
bbabo.Net