Зараз до складу ВМФ Росії входять 20 розвідувальних кораблів та спеціальних судів – шість несуть службу у складі Північного флоту, по п'ять – на Тихоокеанському та Чорноморському флотах, чотири – на Балтійському флоті.

Найбільший у списку - корабель вимірювального комплексу (КІК) "Маршал Крилов" проекту 19141 Тихоокеанського флоту (ТОФ), який увійшов до складу ВМФ у 1990 році. На флоті він отримав прізвисько "Штаб зоряних воєн". У червні 2021 року "Маршал Крилов" брав участь у дальньому поході ескадри ТОФ до узбережжя США. Звичайне місце служби – біля берегів Камчатки. При навчальних пусках балістичних ракет по полігону Кура саме цей корабель проводить телеметричну розвідку.

«Приналежність розвідувальних кораблів до ВМФ не особливо афішується, так само як і їхні технічні можливості в галузі розвідки та забезпечення зв'язку, – розповів військовий експерт, капітан 1 рангу запасу Сергій Іщенко. – Раніше їх взагалі називали океанографічними дослідницькими судами, та й їхній зовнішній вигляд, у тому числі забарвлення, мало нагадує військові кораблі. Часто їх легендують як судна зв'язку».

Призначення розвідувальних кораблів теж зовсім різне, малі, наприклад, рідко залишають акваторію російських морів. Середні та великі, навпаки, регулярно ходять уздовж узбережжя Америки та Європи, стежать за військово-морськими базами, стартовим майданчиком космічних ракет на мисі Канаверал, ракетним полігоном «Пойнт Мугу» у Тихому океані, об'єктами ПРО США.

Сьогодні у морського розвідника "Василя Татищева" головною метою є американська авіаносна група у Середземному морі. Цей корабель прибув сюди посилення засобів радіоелектронної розвідки. При цьому ВМФ Росії має досвід успішної розвідувальної роботи в цьому регіоні.

«У квітні 1999 року Росія відправила до Адріатичного моря до берегів Югославії корабель-розвідник «Лиман». Таким чином, фактично розвідка ВМФ допомагала Белграду відбивати нальоти авіації НАТО, - розповів генерал-полковник Леонід Івашов, на той час начальник Головного управління міжнародного військового співробітництва МО РФ. - Виконуючи свої специфічні завдання в галузі розвідки, цей корабель засікав злети натовської авіації з баз на території Італії та Угорщини, а також місця пусків крилатих ракет "Томагавк".

Генерал Івашов стверджує, що Москва передавала Бєлграду розвідувальні дані, отримані за допомогою Ліману.

«Про це не повідомлялося. Хоча Росія і брала участь у конфлікті, але вона передавала ці дані югославським військовим. Підлітна швидкість «Томагавків» невелика і засоби ППО встигали зайняти позиції на маршруті прямування крилатих ракет. Їх збивали навіть із зенітних установок «Шилка». Наявність таких кораблів у Середземному морі не випадково лякає НАТО», – вважає Івашов.

Розвідувальний корабель «Ліман» затонув 27 квітня 2017 року. Він зіткнувся із суховантажем Youzarsif, що прямував під прапором Того, за 40 кілометрів на північний захід від входу в протоку Босфор і затонув на глибині 90 метрів.

Через особливу таємність апаратури, яку не вдалося демонтувати, корабель замінували і підірвали, екіпажу вдалося лише зберегти документацію та частину обладнання. На зміну «Ліману» на Чорноморський флот ВМФ РФ незабаром прибув новий середній розвідувальний корабель (увійшов до складу флоту у 2018 році) «Іван Хурс», названий на ім'я одного з начальників Розвідувального управління ВМФ СРСР віце-адмірала Івана Хурса.

bbabo.Net