Оскільки напруга між Москвою, Києвом і Заходом наростає, деякі бачать відлуння складної історії регіону, а інші застерігають від проведення занадто багато паралелей з минулим

JTA — Військове протистояння між Росією та Україною загострюється, оскільки євреї обох країн готуються до відзначення Міжнародного дня пам’яті Голокосту 27 січня, дня, коли радянські війська звільнили Освенцим у 1945 році.

Цей збіг є щорічним нагадуванням про складну спадщину, яку поділяють Росія та багато країн її орбіти.

Ситуація змушує рабина Олександра Духовного, 71-річного лідера реформаторського руху в Україні, думати про свою матір, яка пережила Голокост.

«Її родичі, які всі загинули, залишилися, хоча мали можливість втекти, вважаючи за краще залишитися з майном предків», – сказав Духовний.

Приводи для оптимізму також є, сказав Духовний. Існує відчуття, що Сполучені Штати та Велика Британія, які застерігали Росію від вторгнення в Україну і розглядають можливість відправлення військ до регіону, «не залишають Україну», – додав він. «Тому я готовий до всього. І якщо справді станеться найгірше, у нас є батьківщина: Ізраїль».

Українські воїни йдуть на лінії розмежування з проросійськими повстанцями поблизу Катеринівки Донецької області, Україна, 7 грудня 2021 року. (AP Photo/Андрій Дубчак) Ізраїльські чиновники також планують сценарій збройної боротьби в Україні, повідомляє Haaretz. У понеділок ізраїльське видання повідомило, що представники Єврейського агентства зустрілися з представниками уряду, щоб обговорити можливість авіаперевезення євреїв, які мають право іммігрувати з України.

Такі плани існують з 2013 року, коли український уряд впав внаслідок кривавої революції проти режиму президента Віктора Януковича, якого критики називали корумпованим російським марионеткою. У 2014 році Росія вторглася на Кримський півострів і анексувала його, посилаючись, серед інших причин, на нібито націоналізм українських «неонацистів», який, за словами Росії, загрожував 10 000 євреям цього району.

Відтоді тисячі українських євреїв виїхали з України до Ізраїлю, багато з них із районів, постраждалих від бойових дій. Згідно з демографічним опитуванням 2020 року, проведеним лондонським Інститутом досліджень єврейської політики, в Україні, чиє населення становить близько 42 мільйонів осіб, налічується приблизно 56 000 осіб, які ідентифікують себе як євреї.

Єврейські біженці зі Східної України святкують імітований пасхальний «седер» у центрі біженців Єврейського агентства під Дніпропетровськом напередодні імміграції до Ізраїлю, 29 березня 2015 року. (фото: Єврейське агентство/Влад Томілов) Росія також підтримує повстанців, які створили сепаратистські анклави у 2014 році біля українсько-російського кордону, у Донецьку та Луганську, районах, які донині залишаються поза межами українського суверенітету.

Конфлікт 2013-2014 років розпалив націоналістичні настрої по обидва боки кордону, що, за словами деяких оглядачів, ускладнює життя українських євреїв. Єврейське населення країни здебільшого є носіями російської, а не української мови, і багато етнічних українців сприймають його як «москвофілів», що є широко вживаним евфемізмом з антисемітським підтекстом.

Президент України Володимир Зеленський, який є єврей, був обраний у 2019 році замість постреволюційного уряду твердої лінії Петра Порошенка. Привітного коміка, Зеленського підтримували прихильники, які сподівалися, що його центристська політика допоможе відновити зруйновану конфліктом економіку та налагодити відносини з Росією.

Президент України Володимир Зеленський взяв участь у церемонії біля пам’ятника євреям-жертвам нацистських вбивств у Києві, 29 вересня 2021 року. (Прес-служба Президента України через AP) Але провал мирних переговорів та наслідки COVID-19, які зірвали Будь-яка спроба розвинути українську економіку на тлі спроб Росії стримати її розвіяла ці надії та зашкодила популярності Зеленського. Обраний більшістю понад 70%, зараз він має рейтинг схвалення близько 30%.

На цьому фото з відео, наданого прес-службою Міноборони Росії, російські військові машини на залізничній платформі прямують на спільні військові навчання в Білорусі в Росії, понеділок, 24 січня 2022 р. (Преса Міноборони РФ Обслуговування через АП) Але на вулиці в Києві, українській столиці, «нема ознак війни, тільки сніг», – сказав Духовний. «Реальність нормальна, але коли чуєш про те, що роблять посольства тощо, виникає ефект снігового кому. Ви відчуваєте, що наближається щось жахливе».

Як рабин, він намагається «заспокоїти членів моїх громад, не даючи їм відчуття фальшивої безпеки», — сказав Духовний. «Нам потрібно бути пильними і тримати очі відкритими, але ми не можемо панікувати, інакше це буде так само небезпечно, як і нічого не робити».

Через COVID-19, який породжує п’яту хвилю зараження в Україні, багато синагог працюють переважно онлайн, незважаючи на будь-які додаткові побоювання щодо насильства з боку Росії, додав Духовний.

На сході країни, ближче до російського кордону, українські війська також розгортаються у відповідь на дії Росії. За даними France 24, армія, іноді з цивільними добровольцями, зміцнила свої окопи у стратегічних частинах поблизу кордону, що стало ще одним історичним поверненням до воєн 20-го століття.

Військовослужбовець ЗСУ перевіряє зброю, стоячи в окопі на передовій з підтримуваними Росією сепаратистами біля села Золоте на сході Луганської області, 21 січня 2022 року (Анатолій СТЕПАНОВ / AFP) Ігор Щупак, директор музею Голокосту Ткума в місті Дніпрі, не може не бачити паралелі між нинішнім конфліктом і тим, якому його інститут присвячений відзначення та документування.

"Ми перебуваємо в пропагандистській війні, в якій постійно говорять про те, де Росія вторгнеться, де вона може завдати удару", - сказав 60-річний Шупак JTA в понеділок. «Це майже смішно, але, боюся, логіка найбільше нагадує тактику нацистів у 1930-х роках: генерувати страх перед насильством перед фактичним насильством, щоб послабити суперника».

Пам’ятаючи про проблеми безпеки на місцях, Щупак відмовився сказати, чи помітив він якусь підготовку до війни в Дніпрі чи навколо нього.

Виправдання передбачуваного насильства також подібне до того, яке висунули нацисти, стверджував Щупак.

Прихильники України несуть банер через середньовічний Карлів міст у Празі, Чеська Республіка, у суботу, 22 січня 2022 р. (AP/Petr David Josek) «Він представлений як призначений для забезпечення прав етнічних росіян. Так само, як Німеччина говорила про Сілезію», – сказав Шупак.

Але, додав він, «хто занадто уважно шукає паралелі, завжди їх знайде».

Наразі Щупак та його співробітники «продовжують, як було заплановано, останні готуються до наших заходів і церемоній до Міжнародного дня пам’яті Голокосту з уцілілими та свідками».

А що зробить Шупак, відвертий критик Росії і прихильник українського суверенітету, якщо опиниться на шляху російського вторгнення?

«Я не знаю», — сказав він. «Мені доведеться почекати, побачити і прийняти рішення в цей момент».

bbabo.Net