Молдовська влада від обіцянок боротися з корупцією, здається, перейшла до справ — кримінальних. Силовики 2 лютого затримали п'ятьох політиків, підозрюваних у тому, що вони, будучи депутатами парламенту, змінювали свою політичну орієнтацію на великі суми. Викорінювати корупцію обіцяла президент Молдови Майя Санду. Але це справа — ризик для неї: якщо вона розвалиться, імідж та рейтинг правлячої команди постраждають.
Вранці 2 лютого співробітники Антикорупційної прокуратури та Служби інформації та безпеки прийшли з обшуками до будинків одразу 13 молдавських політиків. Усіх їх об'єднує спільне депутатське минуле — вони засідали у парламенті республіки з 2014 до 2019 року. Правоохоронці не повідомляли імен тих, до кого навідалися. А в другій половині дня стало відомо, що п'ятьох у результаті затримали на 72 години за підозрою у незаконному збагаченні через отримання хабарів за те, що вони погодилися залишити парламентську фракцію партії, за списками якої було обрано.
Пізніше з'явилися й їхні прізвища. Затримані Володимир Вітюк, Віолетта Іванова, Сергій Сирбу, Артур Решетников та Анатолій Загородній розпочинали політичну кар'єру у Партії комуністів. Але опинившись у парламенті за її списками, залишили рідну фракцію і пішли в одному напрямку — приєдналися до Демократичної партії Молдови.
Демпартія – політичне формування зі скандальною історією. Нею спочатку з тіні керував, а згодом очолив нині втікач молдавський олігарх Володимир Плахотнюк. 2014 року демократи отримали на парламентських виборах 19 місць. Але потім до їхньої фракції цілими групами стали примикати депутати з інших партій.
У грудні 2015 року від комуністів до демократів перейшли одразу 14 людей, включаючи чотирьох із тих, хто зараз затриманий (Сергій Сирбу з комуніста на демократа перетворився раніше). У результаті Демпартія розросла до парламентської більшості, що дозволяє управляти країною. Сталося це без жодних виборів — лише за рахунок політичної міграції.
Завдяки отриманню контролю над парламентом Володимир Плахотнюк у 2015 році став начальником усієї країни, яку почали називати «захопленою державою». Він призначив лояльного собі прем'єра і на свій розсуд формував керівництво інших державних органів на кшталт Генеральної прокуратури.
Всевладдя олігарха закінчилося у червні 2019 року: спільними зусиллями Росії, ЄС та США у молдавському парламенті тоді було створено антиолігархічну коаліцію, яка відправила призначений Володимиром Плахотнюком уряд у відставку. Сам він утік із країни і, за деякими даними, зараз мешкає в Туреччині.
Російська влада розшукує пана Плахотнюка за звинуваченням у причетності до незаконного виведення з РФ через Молдову $4 млрд. На батьківщині олігарх звинувачується в тому, що у 2014 році організував «крадіжку століття» — виведення із трьох молдавських банків $1 млрд.
Коли нинішній молдавський президент Майя Санду у 2020 році виборював посаду глави держави, вона обіцяла непримиренну боротьбу з корупцією. Під цими ж гаслами влітку минулого року на парламентські вибори йшла створена пані Санду партія «Дія та солідарність» (ДіС) і впевнено перемогла, отримавши можливість призначити свій уряд та виконувати обіцяне.
Зараз, каже віце-спікер парламенту від ДіС Міхай Попшой, влада робить усе, щоб громадяни відчули, що в країні йде процес трансформації системи юстиції та «покарання тих, хто цю країну обкрадав».
Коментуючи затримання екс-депутатів, пан Попшой зазначив: «Хочеться вірити, що юстиція зможе довести справу до кінця — громадяни втомилися від спортивного лову корупціонерів, коли зловив, сфотографував, відпустив».
Поки що він зберігає скепсис: «Ми багато коментуємо початок кримінальних справ та затримання, але майже ніколи не доводиться коментувати остаточні судові рішення. Зачекаю, коли справу доведуть до суду, і тоді зможу говорити, що це торжество правосуддя чи показуха молдавської прокуратури».
У виконавчого директора молдавського Інституту стратегічних ініціатив, екс-депутата парламенту Інни Шупак схожий настрій. «Якщо справа закінчиться пшиком, то краще б її взагалі не починали, тому що це буде дискредитацією ідеї боротьби з корупцією»,— сказала пані Шупак. І додала: «Сподіваюся, правоохоронні органи знають, що той склад парламенту був щедрий на перебіжчиків. Усього їх було понад тридцять, наскільки я пам'ятаю».
Заступник голови партії «Платформа "Гідність і правда"» Олександр Слусар упевнений, що колишніх депутатів затримали обґрунтовано, хоч і з великим запізненням: «Феномен підкупу — не новина для Молдови. Про це говорили давно. Політична корупція розцвіла за Плахотнюка, і відомо, що парламентарям виплачували зарплати в конвертах щомісяця».
Олександра Слусаря дивує, що взяли лише п'ятьох. «Ми ж знаємо, що тоді депутатів купували оптом і "ліворуч", і "праворуч". Я повірю, що почалася комплексна боротьба (з корупцією.— ), якщо завтра-післязавтра такі самі дії будуть щодо десятків інших екс-депутатів»,— підсумував він у розмові з .
Лідер Партії змін Штефан Глігор переконаний, що причетних до «захоплення держави» набагато більше і всіх їх слід покарати, «враховуючи масштаб злочинів, які були скоєні»: «Ми одна з небагатьох країн у регіоні, де влада була узурпірована на такому рівні. Рідкісний випадок, коли одна фізична особа контролювала державу. Це безпрецедентно і має повторитися. Причетних до цього сотні їх ролі повинні встановлюватися, і вони повинні притягуватися до відповідальності, і іншого варіанту немає. Питання в тому, чи здатна на це нинішня судова система. На мою думку — ні».
Є й ті, хто вважає, що влада ініціювала гучні затримання, щоб відвернути увагу суспільства, яке останнім часом зіткнулося з серйозними економічними труднощами. «У країні клубок економічних та соціальних проблем. Подорожчання життя, зростання тарифів в енергетиці, бідність тощо», - перерахував експерт. Він переконаний: "Ми бачимо димову шашку, яку активували для відволікання уваги".
bbabo.Net