Окремо у документі згадується збільшення термінів служби за контрактом, а також підвищення зарплат для військових-контрактників як мінімум до рівня трьох мінімальних зарплат, розробка програми для отримання військовими житла та запровадження системи оцінки військовослужбовців.

Навіщо Зеленському скасування термінової служби

Рішення про відмову від термінової військової служби навряд чи можна назвати чимось революційним для України. Обговорення такого кроку розпочалося ще на початку нульових, а до 2013 року було реалізовано українським лідером Віктором Януковичем. Щоправда, без обов'язкового призову країна проіснувала не надто довго — у 2014 році після держперевороту та початку війни на Донбасі термінову службу було відновлено.

Опитані експерти сходяться на думці, що у поточній ситуації відмова від термінової служби багато в чому зумовлена ​​передвиборчими інтересами Зеленського. Так, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник зазначив, що у 2023-2024 роках у країні мають відбутися парламентські та президентські вибори.

«Скасування призову, ймовірно, вплине на лояльність молоді до Зеленського та влади загалом. Оскільки подібні плани дуже популярні серед молодих людей, котрі здебільшого не хочуть служити. Швидше за все, саме тому Зеленський і ухвалив цей указ зараз.

Крім того, президент України намагається вибити «військову карту» у Петра Порошенка, який останнім часом проводив кампанію щодо підвищення доходів військовослужбовців. Своїм указом Зеленський певною мірою заблокував піар Порошенко на армійській тематиці», - додав експерт.

З цією думкою згоден і голова правління українського Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. За його словами, цей указ дійсно має певні політичні мотиви.

«2024 року в країні мають відбутися президентські вибори. Тема скасування військового призову завжди знаходила відгук, особливо у жінок-виборець. Тож мотивація такого рішення йде не лише щодо військової політики, а й з погляду настроїв частини суспільства», — зазначив експерт.

Чи відмовиться Україна від терміновиків

Повна відмова від термінової служби та переведення армії на контрактну основу до 2024 року передбачає суттєве посилення фінансування армії, особливо з урахуванням планів щодо збільшення чисельності ЗСУ та підйому розміру зарплат для військових.

З погляду Володимира Фесенка із Центру прикладних політичних досліджень «Пента», фінансове питання відіграє вирішальне значення, тому плани української влади можуть так і не реалізуватися.

«Швидко перейти на професійну армію неможливо.

Дискусія про це йде давно, ще 2006 року це просувала Юлія Тимошенко. Проте реалізувати це не так просто, оскільки потребує серйозної організаційної розбудови та великих фінансових резервів. Фінанси тут — найголовніше і найскладніше питання. Сам процес відмови від призову, швидше за все, йтиме поетапно», - пояснив експерт.

Наявність цієї проблеми зазначає і Руслан Бортник із Українського інституту аналізу та менеджменту політики. За його словами, це рішення збільшує витрати, оскільки контрактна служба — дорожча за призовну.

«Потенційно лише 20% військовослужбовців ЗСУ призовники, а решта — контрактники або вільнонаймані громадяни. Тому в принципі скасування військового призову річ цілком можлива, хоча це і збільшує витрати, оскільки контрактна служба дорожча за призовну.

Більше того, влада обіцяє відмову від терміновиків компенсувати з посиленою військовою підготовкою старшокласників та студентів. Тобто зросте ціна доармійської підготовки української молоді», - додав експерт.

Як позначиться на мобілізації

Говорячи про будь-які зміни України в контексті формування армії країни, не можна забувати про збройний конфлікт на її території, який триває вже 8 років. За цей час Київ кілька разів вдавався до мобілізації своїх громадян і чи відмова від терміновиків може вплинути на подібні заходи в майбутньому — момент важливий.

На думку Руслана Бортника, для відповіді на це запитання указ Зеленського слід розглядати у контексті нової політики України з обліку військовослужбовців, зокрема жінок, нововведень щодо територіальної оборони та підготовки старшокласників та студентів.

«Якщо вдасться досягти прогресу у всіх напрямках, то жодного негативного впливу на мобілізаційні здібності України не буде. Однак, якщо робота за цими напрямками буде провалена, то відмова від термінової служби може вплинути на мобілізацію країни.

Потенційно Україна до 2025 року зможе істотно наростити армію і збільшити свої мобілізаційні резерви — приблизно до 2-3 млн осіб.

Тобто країна стане дуже воєнізованою та мобілізованою державою», — зазначив експерт.

З погляду Бортника, реалізація всіх нововведень може навіть побічно вплинути на взаємодію України з Росією. За його словами, це пов'язано з тим, що Київ може стати серйознішим противником.

«Це може підвищити ймовірність військового вирішення конфлікту на Донбасі або, навпаки, збільшить можливість досягнення компромісу між сторонами, оскільки військові експерименти стануть надто дорогими та складними», — додав експерт.

У свою чергу Володимир Фесенко з Центру прикладних політичних досліджень «Пента» погоджується з тим, що скасування термінової служби, ймовірно, ніяк не позначиться на мобілізації.

«Відмова від термінової служби не скасовує мобілізацію у разі воєнного стану. Тим більше що зараз у країні створюється інститут територіальної оборони чи національного опору, який стане постійно діючим резервом для армії — особливо у разі початку повномасштабної війни. Також тут (у скасуванні термінового призову) не йдеться про якісь проблеми для мобілізації у разі війни», — резюмував експерт.

bbabo.Net