Кавказ (bbabo.net), - Спікер Національних зборів Вірменії Ален Симонян, на якого тимчасово покладено обов'язки президента республіки після відставки з цієї посади Армена Саркісяна, вважає, що участь парламентської опозиції у виборах глави держави зовсім не є обов'язковою. Про це він заявив в інтерв'ю сайту parliamentmonitoring.am, опублікованому сьогодні, 9 лютого.
«А хто сказав, що мають обирати все? Навпаки, закон передбачає, що у якийсь момент президента може бути обрано 54 голосами (депутатів). Тобто чим більше голосувань проходить, тим знижується поріг необхідних (для обрання) голосів, і президента може бути обрано навіть 4 голосами», — зазначив Симонян.
Далі він сказав, що з нетерпінням чекає повернення до парламенту, оскільки вважає найефективнішою свою діяльність у законодавчій сфері.
«Упевнений, що якщо є апарат у 100 людей, то ти можеш заповнити свій день важливими справами», - заявив Симонян.
Водночас він не приховував, що особисто попросив радника колишнього президента Армена Гічяна залишити посаду. Справа не в політичних поглядах останнього і досвіді роботи з попередньою владою, а в інциденті, про який спікер на президентській посаді не побажав поширюватися.
Парламентські опозиційні фракції «Вірменія» та «Честь маю» не висунуть кандидата на пост президента Вірменії і не братимуть участі у виборах, які мають відбутися у Національних зборах республіки. Про це йшлося в опублікованій 4 лютого спільній заяві опозиційних політоб'єднань. «Ми обговорили доцільність висування кандидата, але в ситуації, що склалася, вважаємо неприйнятною і неправильною навіть непряму участь і легітимацію цих виборів. Фракції „Вірменія“ та „Честь маю“ прийняли рішення жодним чином не брати участь у президентських виборах», — зазначалося у заяві.
Фракція правлячої партії "Громадянський договір" (ГД), лідером якої є прем'єр-міністр Нікол Пашинян, 1 лютого офіційно висунула кандидатуру міністра високотехнологічної промисловості Ваагна Хачатуряна на пост президента Вірменії.
Армен Саркісян 23 січня несподівано заявив про ухвалене ним рішення скласти повноваження глави держави. Він пояснив цей крок, зокрема, тим, що президент парламентської республіки не має інструментів для впливу на внутрішню і зовнішню політику.
Для обрання президента вже у першому турі потрібен 81 голос у 107-місцевому Нацзборі. Фракція ГД не володіє необхідною більшістю, у розпорядженні 71 мандат. За конституцією передбачається три тури виборів. У другому та третьому кандидату потрібно набрати менше голосів — 65 та 54 відповідно. Вибори мають відбутися не раніше, ніж через 25 днів і не пізніше ніж через 35 днів після того, як посада президента виявиться вакантною.
bbabo.Net