Кавказ (bbabo.net), - Портал DalmaNews опублікував статтю Шорени Папашвілі під заголовком "Територіальна цілісність чи НАТО - за що голосують 78% респондентів у Грузії?".

Спільне соціологічне дослідження європейського офісу Фонду Карнегі «За міжнародний світ» та грузинського фонду ім. Левана Мікеладзе — «Майбутнє Грузії» у тій частині, де питання стосувалося вибору між територіальною цілісністю країни та її вступом до НАТО та Євросоюзу, викликало невдоволення у грузинському суспільстві. Зрозуміло, що тема стала предметом активного обговорення в соціальних мережах.

Досить широке питання європейського офісу американського Фонду Карнегі охоплює різні теми, починаючи з новітньої історії Грузії і закінчуючи пандемією. Крім того, питання стосуються етнічної ідентичності та релігійної толерантності, ролі Грузинської православної церкви, недавнього минулого країни та ставлення до Заходу. На задане в ході дослідження питання: «Що ви оберете, якщо вам доведеться робити вибір, з одного боку, між поверненням Абхазії та Південної Осетії, а з іншого боку, вступом до НАТО та Євросоюзу?». — 78% із усіх опитаних обрали повернення Абхазії та Південної Осетії, а 13% — вступ до НАТО та Євросоюзу.

На відміну від жителів Тбілісі, жителі інших міст з меншою ймовірністю підтримують поступку питання територіальної цілісності на користь членства в НАТО та ЄС. Так, 19% опитаних жителів Тбілісі віддали перевагу відновленню територіальної цілісності вступу до НАТО та Євросоюзу. У регіонах цю ідею підтримують найменше людей: у селах — 12%, а в інших містах 9%. Водночас 75% жителів Тбілісі, 79% у селах та 80% в інших містах зробили вибір на користь територіальної цілісності. Що ж до невизначених, то їх кількість становить 5%, 7 та 9% відповідно.

Таке формулювання питання в соцмережах назвали «блюзнірським, провокаційним і лукаво підкинутим»:

«Це питання провокаційне і містить у собі сепаратизм… Цікаво, як відбирали цільові групи»;

«Навіть якби противагою не були Абхазія та Південна Осетія, НАТО стільки прихильників давно вже не має. Тобто поступово підкидають народу бажані думки та щороку штучно привчають!»;

«Припустимо, покладуть на шальки терезів НАТО і цілісність Грузії (ймовірність 0,1%), якщо буде оформлена така угода, це має бути серйозний юридичний документ, з усіма розрахованими наслідками та загрозами, що існують та очікувані, а що головне — з міжнародними гарантіями та гарантами. Але кому це потрібно? Знову має спрацювати наш багатовіковий досвід і навіть інстинкт самозбереження, для чого насамперед має бути єдність усередині країни, бажання порятунку країни та народу!»;

«З ким я розмовляв на цю тему всі прихильники відновлення територіальної цілісності Грузії. Ніхто не змінює Абхазію та „Південну Осетію“ на НАТО та Євросоюз. Навпаки, щодня зростає кількість прихильників об'єднання „3+3“»;

«Ілля Чавчавадзе, який подібно до лікаря слухав серцебиття грузинського народу, часто вказував на наше схиляння перед усім іноземним як на однозначно шкідливий і порочний бік, що особливо вульгарно помітним і характерним стало в XXI столітті, у промитих ліберальною ідеологією мозку грузинів і було зведено в ранг державної ідеології… Уряд, що чіпляється за міражі НАТО, власноруч підписався під цим, навіть не запитавши у народу… За це суспільство як мінімум має вимагати від нього відповіді і цей коц-нацевський запис у Конституції розірвати у нього над головою!»./. i

Грузинський правозахисник і член парламенту Грузії 7-го скликання Дмитро Лордкіпанідзе вважає, що на діаграмі, опублікованій за результатами проведених Фондом Карнегі США в Грузії досліджень, ясно видно вибір грузинського суспільства між відновленням територіальної цілісності та інтеграцією до Північноатлантичного альянсу. За його словами, у 2017 році під впливом західних партнерів до Конституції Грузії було внесено запис, згідно з яким зовнішньополітичний вибір у контексті належності до євроатлантичного простору від імені грузинського народу був оголошений «єдиним незмінним рішенням» і як «історичний вибір та кінцева мета» !«Незважаючи на те, що основний закон країни не є політичним і правовим документом, в якому відображаються перехідні політичні тенденції, це положення все ж таки відобразили в Конституції країни, тим самим фактично заблокувавши всі спроби будь-коли розглянути його питанням референдуму — прямим проявом демократії, щонайменше протягом терміну дії цієї Конституції! А це фактично, окрім порушення наших цивільних фундаментальних прав, означає обмеження суверенітету країни та позбавляє нас можливості фіксування вигідної та сприятливої ​​позиції як загалом у сучасній системі міжнародних відносин, так і щодо участі в регіональній платформі співпраці», — заявляє Дмитро Лордкіпанідзе.

За його оцінкою, очевидно нав'язаний ззовні волюнтаризм.

«Тому необхідно на території країни та за її межами в ареалі дії консульських представництв негайно розпочати збір підписів під вимогою вилучення того кабального запису, який вступає у протиріччя з духом Конституції, заявленим грузинським народом!» — каже Лордкіпанідзе.

Негативно оцінює наявність у Конституції Грузії такого запису колишній посол Грузії у Вірменії політолог Гігла Барамідзе. Він вважає, що вступ до будь-якого військового блоку, гарний він чи поганий, конституційним питанням не є і цей пункт внесений насильно. Такі питання може бути записані у програмі розвитку, але з Конституції.

«Сьогодні цей блок існує, а завтра він може розпастись. І ми змінюватимемо Конституцію залежно від ситуації? У Конституції має бути сказано, що Грузія є частиною загальнолюдської цивілізації, що християнська православна Грузія зробила великий внесок у світову цивілізацію», - каже Барамідзе.

Крім того, для експерта неприйнятний розгляд Євросоюзу та НАТО в одному контексті. Він вважає, що питання не тільки поставлене неправильно, а й є блюзнірським. Водночас, за словами Барамідзе, правильні відповіді.

«Як може членство в якійсь військовій структурі коштуватиме ціни втрати Абхазії та Самачабло (Південна Осетія. — Ред.)? Хіба ворог запропонує таке! Ми частина Європи, грузини — одні з фундаторів європейської цивілізації, і нехай ніхто не просить у нас подяки за прийом до Євросоюзу. Рано чи пізно це станеться. Євросоюз – це одне питання, а вступ чи невступ до військового блоку НАТО – інше. Ці питання об'єднали тому, що якби питання про НАТО було поставлено окремо, позитивних відповідей взагалі було б 0%», — заявив Dalma News Гігла Барамідзе.

На його думку, якщо Грузію хочуть прийняти в НАТО, зробити це слід набагато раніше, а сьогодні цьому ні час, ні ситуація не сприяють.

«Якщо дуже хочуть прийняти нас до НАТО, чому нам відмовили тоді, коли приймали Албанію та Румунію? У якій із цих країн демократія краща, ніж у Грузії? Добре було прийняти Грузію у військовий блок із 2001 до 2008 року, до того як було виведено російські війська. А чи потрібні нам війська НАТО зараз? Чому не питають у абхазів, чи хочуть вони в НАТО? Тому це питання має бути винесене на референдум», - вважає Гігла Барамідзе.

Автори дослідження спробували визначити існуючі в грузинському суспільстві настрої щодо західних країн та об'єднань.

Як з'ясувалося, на думку більшості (39%), найкраще допомогти Грузії може Євросоюз. Порівняно менша частина (24%) вважає, що кращу допомогу нададуть США, а найменша частина (13%) на кращу підтримку Грузії очікує від Росії. Приблизно стільки ж опитаних (15%) вважають, що жодна з цих країн допомогти Грузії не може, а 8% не знають відповіді на запитання.

Етнічні грузини здебільшого очікують на допомогу від ЄС та США, а представники етнічних меншин частіше називають Росію. Більш заможне населення вважає, що допомогти Грузії можуть ЄС та США. А бідне населення найчастіше називає Росію. Жителі Тбілісі у відповіді на це питання віддають перевагу Заходу, а жителі сіл Росії.

Щодо інтеграції Грузії з Євросоюзом, 78% опитаних підтримали вступ Грузії до ЄС, 14% висловилися проти, а 8% не знали чи не побажали відповісти на запитання. Подальший аналіз цього питання показав, що етнічні меншини з меншою ймовірністю підтримують членство Грузії в ЄС (53%) порівняно з етнічними грузинами (82%).

Бажання інтеграції з ЄС обумовлене кількома причинами. Найчастіше називають те, що грузини легше зможуть навчатися та працювати у країнах Євросоюзу, що Грузія стане більш європейською країною. Дані вказують, що економічна користь — не єдина причина, через яку грузини схиляються до інтеграції з Євросоюзом, що є причини, пов'язані з культурою. Багато респондентів серед можливих наслідків інтеграції з ЄС назвали найкращий захист прав людини та покращення рівня демократії.

bbabo.Net