Кавказ (bbabo.net), - Якщо б у 1990-х роки кордон з Туреччиною був відкритий, щорічне зростання ВВП Вірменії становило б у кращому разі 1%. Про це під час обговорення у Єревані сьогодні, 11 лютого, заявив тюрколог Варужан Гегамян.
За його словами, немає жодної економічної підстави для відкриття кордону та розблокування доріг з Туреччиною та Азербайджаном.
«Більш того, у світі спостерігається тенденція до ізоляції з метою захисту власних економічних інтересів. Чому нічого не йдеться про розблокування залізниці Карс-Гюмрі, яка теоретично може бути вигідною?» — наголосив експерт.
Він пояснив, що, виходячи з аргументів прихильників відкриття кордонів із Туреччиною, можна сказати, що Іран, який налаштований до Вірменії дуже позитивно, є для нас привабливішим партнером. Чому в такому випадку влада Вірменії не прагне того, щоб підняти стосунки з Тегераном на стратегічний рівень, задався сходознавцем ще одним питанням.
«Дорога Північ — Південь, схоже, вийшла з порядку денного Вірменії, у цьому набагато більшу зацікавленість виявляють Іран та інші країни, які розуміють неприпустимість посилення впливу Туреччини в регіоні», — констатував Гегамян.
Він нагадав, що Туреччина та Азербайджан націлені на те, щоб Вірменія не мала боєздатних збройних сил, і на цьому фоні місцева влада говорить про перехід до професійної армії, тобто до скорочення ВС.
«Туреччина та Азербайджан також вимагають закрити Вірменську АЕС, щоб ввести Вірменію ще в енергетичну залежність. Таким чином, замість розблокування (економічних зв'язків) блокада Вірменії ще більше посилиться, і вона перетвориться на бананову республіку. Ці процеси можна припинити шляхом зусиль широкому загалу», — підсумував тюрколог.
Відновлення роботи транспортних комунікацій із Азербайджаном та Туреччиною допоможе збільшити ВВП Вірменії на 30% за два роки. Такою оцінкою 20 вересня 2021 року під час Вірмено-російського бізнес-форуму в Єревані поділився міністр економіки закавказької республіки Ваган Керобян. За його словами, подібний прогноз є не лише результатом розрахунків вірменської сторони, але він зафіксований і в аналітичних викладках Світового банку та Азіатського банку розвитку.
Обсяг щорічного імпорту Вірменії з Туреччини у вартісному вираженні останніми роками, попри закриту Анкарою ще 1993 року у односторонньому порядку сухопутну кордон із закавказькою республікою, варіювався близько позначки 250 млн доларів.
Як повідомляло bbabo.net, провідні опозиційні сили у Вірменії минулої суботи, 5 лютого, висловили впевненість у тому, що процес нормалізації відносин з Туреччиною «насправді веде до отречення вірмен і він має бути зупинений».
Нагадаємо, за результатами зустрічі, що відбулася 14 січня в російській столиці на рівні спецпредставників, Анкара та Єреван зійшлися в тому, що перший двосторонній контакт у рамках процесу вірмено-турецької нормалізації пройшов у позитивній та конструктивній атмосфері. Турецьку сторону на переговорах, що тривали півтори години, представляв екс-посол країни в США Сердар Килич, вірменську – віце-спікер парламенту республіки Рубен Рубінян.
bbabo.Net