Кавказ (bbabo.net), - Восьме засідання Консультативної ради «Південного газового коридору» (ЮГК) зафіксувало успіх у відносинах Брюсселя та Баку. Головним підсумком форуму стало те, що на тлі різкої кризи у відносинах Заходу з Росією Азербайджан зобов'язався збільшити постачання газу до Європи, а ЄС виділити республіці 2 мільярди євро допомоги. Про результати переговорів Євросоюзу та Азербайджану bbabo.net поговорило з політичним оглядачем головним редактором порталу Minval.az Емілем Мустафаєвим.

— На 8-му засіданні консультативної ради ЮКГ Азербайджан та ЄС домовилися про збільшення постачання газу до Європи. Як це впливатиме на стосунки Баку та Брюсселя?

— Безперечно, тільки позитивно. Баку в черговий раз довів, що є надійним партнером, і на нього завжди можна покластися. З іншого боку, ми пам'ятаємо, про це також заявляв президент Ільхам Алієв, що Євросоюз, крім Франції, під час 44-денної війни в Карабаху демонстрував нейтралітет. Тому відносини між Баку та Брюсселем будуть тільки розвиватися, але може йтися переважно про економічне співробітництво.

Що ж до політичного співробітництва, то сторони знаходяться діаметрально у різних геополітичних реаліях та оболонках. Хоча тут треба додати, що переговори про підписання стратегічного партнерства йдуть, однак не забуватимемо, що вони тривають кілька років і сторони поки що не змогли досягти успіху.

— Це рішення ухвалене на тлі української кризи та можливих санкцій щодо Росії. Як досягнуті між Баку та ЄС домовленості впливатимуть на відносини Азербайджану та Росії? Як це буде сприйнято у Москві?

— По-перше, обсяг поставок азербайджанського газу на європейський ринок не можна порівняти з російським. Про це втомилися повторювати у Баку, нещодавно була заява нашого посла у Британії Еліна Сулейманова. У розмові з агентством «Блумберг» він сказав, що рівень постачання не можна порівняти. Але це питання, на жаль, завжди активізується різними пропагандистами напередодні значних досягнень нашої країни щодо енергетики. І тепер ми знову стикаємося з такими вкидками з метою внести розбрат у відносини Баку та Москви. Тішить те, що ці відносини пройшли випробування другою карабахською війною і, всупереч прогнозам спостерігачів, вони не зіпсувалися, а навпаки, у них з'явилося багато позитивного.

По-друге, досягнуті угоди жодним чином не повинні впливати на них. Азербайджан — суверенна держава, влада країни керується національними інтересами і діє без огляду на будь-кого. Потрібно враховувати також загальносвітову економічну ситуацію — зараз розвинені країни перебувають у складному становищі, тенденція не йде на поліпшення.

Росія постачає до Європи близько 400 мільярдів кубометрів газу (на рік), це приблизно 41% всього європейського ринку, тоді як Азербайджан у 2021 році поставив лише 10 мільярдів і з усіма своїми потужностями зможе поставити на європейські ринки лише 30 мільярдів, не більше. При цьому 8 мільярдів кубометрів іде до Туреччини. Тобто до Європи в кращому разі дійде на піку внутрішнього видобутку та експорту газу лише 23 мільярди кубометрів. Не думаю, що цей обсяг — 23 — може хвилювати Росію і бути конкурентом у голубому паливі в глобальному масштабі. Крім того, Росія в основному постачає газ до Північної та Центральної Європи, а Азербайджан лише до південної частини континенту.

— Наскільки Азербайджан може забезпечити газ ЄС? Чи можливі постачання через Азербайджан до Європи іранського чи туркменського газу?

— Зрозуміло, що Баку не може забезпечити всі потреби Європи, проте він навіть не претендує. Але Азербайджан з початку року почав отримувати туркменський газ у рамках тристоронньої угоди з Іраном та Туркменістаном про свопові постачання блакитного палива. І мені видається, якщо все ж таки Захід не зможе домовитися з Росією і почнеться війна на сході України, то, безсумнівно, іранський чи туркменський газ виявляться вкрай необхідні. У будь-якому випадку, безвідносно до розв'язки навколо України, ЄС уже має намір скоротити свою залежність від російського газу. Проте реальність така, що, як я сказав вище, Азербайджан сам не має таких обсягів, щоб замінити Росію.

Інше питання – це іранський та туркменський газ. І тут Азербайджан може виступити як транзитна країна. Іран все ще під санкціями, і переговори щодо повернення до ядерної угоди продовжуються, але поки що без результатів. З іншого боку, між Іраном та Туреччиною є вже готовий трубопровід потужністю 23 мільярди кубометрів газу на рік. Тобто тут немає потреби в Азербайджані. При цьому, якщо ви помітили, недавно було повідомлення про те, що Іран збільшує постачання газу до Туреччини на 50%.

Щодо туркменського газу, то основним партнером цієї країни є Китай.

bbabo.Net