Ноелін Хейзер, спеціальний представник ООН у М'янмі, минулого тижня викликала обурення, коли вона прокоментувала, що продемократичні протестувальники країни повинні прагнути до угоди про розподіл влади з хунтою, яка повалила цивільний уряд у лютому минулого року. Такий галас цілком виправданий.
Розумний компроміс — це прагматична і доросла відповідь на будь-який конфлікт, тому слід очікувати, що розумні люди зустрінуть своїх опонентів на півдорозі. За винятком, звичайно, рідко буває, що обидві сторони в суперечці, як-от громадянська війна в М’янмі, є «розумними». І така логіка висуває вимоги до тих, хто виправданий у своїй боротьбі, не йти на компроміс із людьми, чиї цілі та дії не виправдовуються жодними моральними нормами.
Військові М'янми взяли на себе управління країною на початку минулого року, відразу після переконливої демократичної перемоги партії Національна ліга за демократію Аун Сан Су Чжи. Потім вона приступила до придушення спочатку мирних протестів проти перевороту, використовуючи тактику, яка раніше була задіяна в геноциді проти рохінджа: масові свавільні затримання та позасудові вбивства, використання сексуального насильства як тактики війни та використання голодної облоги для підкорити мирне населення.
Припущення про те, що люди на місцях у М’янмі, які борються за свою демократію, повинні піти на компроміс із тими, хто вчинив так багато звірств проти них протягом останніх 12 місяців, не є підставою для початку. Така пропозиція знову лишила б військових лідерів при владі, імунітету до наслідків за їхні злочини, і змусила б простих громадян фактично відмовитися від своїх сподівань на демократію, заради якої вони вже так багато пожертвували.
Як поспішили відзначити представники тих, хто бореться за демократію на місцях у М’янмі, ця пропозиція не просто морально невиправдана, вона фактично ставить їх у складніше становище. Якщо хунта очікує, що продемократичні протестувальники підуть на компроміс у такий спосіб, вони можуть очікувати безкарності за будь-яку тактику, яку вони зараз використовують для придушення протестів. Це може означати, що, якби існувало будь-яке обмеження щодо тактики, яку хунта використовувала б у цьому конфлікті, будь-яке таке обмеження тепер зникло б, оскільки вона прагне отримати найвигіднішу позицію, перш ніж сісти за стіл переговорів.
Пропозиція змусить простих громадян фактично відмовитися від своїх сподівань на демократію, заради якої вони вже так багато пожертвували.
Такий необережний коментар, зроблений посланником ООН, створює сцену для того, щоб жертва звинувачувала мирних жителів у громадянській війні в М’янмі. Тому вкрай важливо, щоб решта міжнародної спільноти підтримала позицію протестувальників на місцях, швидко та рішуче, щоб запобігти тому, щоб такий наратив укорінився в міжнародній презентації подій, що відбуваються.
Гарна новина, однак, полягає в тому, що на момент написання статті продемократичний рух повільно бере верх у цьому конфлікті. Якщо ця тенденція збережеться, народ М’янми може ще мати шанс встановити справжню демократію у своїй країні. Але поки що вони все ще покладаються на підтримку міжнародної спільноти у своїй боротьбі. Тепер посланець відповіла на свої перші коментарі, стверджуючи, що їх неправильно зрозуміли. Дуже важливо, щоб такі необдумані втручання були зведені до мінімуму в майбутньому і швидко й рішуче виправлені, коли вони все-таки відбуваються. Сподіваюся, відтепер ми всі зможемо зберегти моральну ясність щодо громадянської війни в М’янмі.
Відмова від відповідальності: думки, висловлені авторами в цьому розділі, є їх власними і не обов’язково відображають точку зору bbabo.net
bbabo.Net