Білорусія (bbabo.net), - Білорусько-російські військові навчання «Союзна рішучість — 2022», в яких відпрацьовуються «завдання щодо забезпечення військової безпеки Союзної держави та протидії тероризму», 10 лютого перейшли до своєї основної фази. Незважаючи на всі заяви Мінська та Москви про їхній оборонний характер, маневри ще за довго до свого початку викликали у країн Заходу справжню істерію, в основі якої було покладено твердження про майбутню російську «агресію» щодо України.

У реальності ж навчання свідчать лише про одне — геополітична ситуація на європейському континенті почала суттєво змінюватися, а Білорусь і Росія більше не мають наміру ні перед ким виправдовуватися і планують жорстко захищати свої національні інтереси незалежно від того, як на це реагують у Брюсселі чи Вашингтоні.

Відомо, що Білорусь та Росія і раніше проводили різні спільні навчання, які щоразу викликали паніку у країн Заходу та НАТО. Так, наприклад, було під час великомасштабних маневрів «Захід — 2017» та «Захід — 2021», коли Мінськ та Москву звинувачували у ескалації напруженості в регіоні, а у західних ЗМІ змальовувалися можливі плани наступу союзних військ на країни Прибалтики та Польщу. Проте до початку проведення «Союзної рішучості — 2022» ситуація загострилася до краю, причиною чого стала ситуація навколо України. У Києві, де вже не перший рік говорять про майбутній «напад» Росії, зробили все для того, щоб переконати оточуючих, що нинішні маневри проводяться з однією метою — підготувати плацдарм для майбутньої «агресії» Москви, до якої, на думку українських політиків , має приєднатися і Мінськ. Такої ж позиції дотримуються і опозиціонери, які втекли з Білорусії, які намагаються брати найактивнішу участь в інформаційній війні проти Олександра Лукашенка та Володимира Путіна. На їхню думку, «Союзна рішучість — 2022» є «частиною військової та геополітичної гри Москви з тим, щоб отримати деякі бонуси в переговорах насамперед із США та ЄС», а самі навчання «націлені проти України, для залучення Мінська до повноцінного альянсу з Москвою».

Як показують останні події, головним натхненником таких заяв є Вашингтон, який намагається підняти ставки у своєму протистоянні з Москвою. Постійні заяви про необхідність евакуації громадян США і деяких їхніх союзників з України, щотижневі нові плани і терміни російської «агресії», розповіді про війну, що вже почалася, а також багато іншого стало буденністю в інформаційному просторі і практично перестало викликати серйозну реакцію у відповідь з Кремля. У свою чергу, Мінськ, який на Заході всіма силами втягують у регіональний конфлікт, що розростається, знову і знову заявляє, що у нього немає планів щодо участі в нібито вторгненні російської армії на територію України, називаючи подібні гіпотези «сміховинними».

Водночас, не можна заперечувати той факт, що саме ситуація біля кордонів Союзної держави (СД), у тому числі на південному напрямку, і стала головною причиною проведення «Союзної рішучості — 2022». Про це відкрито говорять і у Мінську, і у Москві. Особливо на тлі накачування Києва, що триває, озброєнням з боку Заходу. В останньому випадку досить показовим є те, які види військової техніки використовуються українськими військовими в ході проведення навчань у відповідь «Заметіль-2022» з 10 по 20 лютого. Тут і турецькі розвідувально-ударні безпілотні літальні апарати Bayraktar TB2, і американські протитанкові ракетні комплекси FGM-148 Javelin і поставлені Великобританією протитанкові гранатомети NLAW.

«До кордону, може, доїдуть, а далі що? Вони з коліс працюють, ми це добре знаємо», — сказав він, фактично підтвердивши, що саме від позиції Мінська багато в чому залежить боєздатність українських ЗСУ, агресію яких можна досить швидко усунути.

Крім того, Лукашенко в черговий раз, але вже у жорсткішій формі заявив, що у разі розв'язання Києвом військових дій у регіоні Мінськ стане на бік Москви. За словами білоруського лідера, Україні, якщо вона не почне першою, нічого не загрожує, але саме неадекватність її керівництва та призвела до різних заходів щодо посилення південних рубежів Білорусії, зокрема й у співпраці з Росією. Більше того, Лукашенко абсолютно недвозначно заявив, що в разі потреби по будь-якому агресору можливий удар у відповідь ракетами і «всім, що тільки є». Разом з тим стало зрозуміло, що в Мінську дуже скептично ставляться до можливостей української армії, яка розгорнула масштабну підготовку до «агресії» РФ, у тому числі з території Білорусії. Лукашенко зауважив, що «Україна ніколи з нами не воюватиме: ця війна триватиме максимум три-чотири дні», оскільки «там не буде кому проти нас воювати».

«Ті, кого там показують із цими дерев'яними автоматами, як вони тренуються… Так ми зараз вийдемо з тобою до сусідньої зали, знімемо на мобільний телефон цю тренування і покажемо» — заявив президент Білорусії і додав, що президент України Володимир Зеленський « аморфна людина, без стрижня, яка, як тільки запахло війною, одразу злякала».

Нова позиція Лукашенка щодо свого південного сусіда виявилася і в його словах про готовність підтримати Росію у разі ескалації напруженості на Донбасі. Щоправда, президент Білорусії не висловився за підтримку ЛНР і ДНР, а лише пригрозив, що його армія діятиме, «точно, як російська». Очевидно, на тлі навчання «Союзна рішучість — 2022», що проходять, це має охолодити запал українських політиків, які прискореними темпами готують на південному сході країни «хорватський сценарій». Києву вже прямо вказують, що все його брязкання зброєю лише погіршує ситуацію та веде до зайвої мілітаризації регіону. Лукашенко навіть повідомив, що в республіці може залишитись вся техніка, яка прибула в республіку для манерів. Це 9 лютого підтвердив і посол РФ у Мінську Борис Гризлов, за словами якого, «Росія поставить Білорусі ту зброю, яку вважатиме за можливу», зокрема сучасну, оскільки це «загальноприйнята практика для зміцнення нашого союзного угруповання та нашого західного кордону». Склад перекинутої з Росії техніки за білоруськими мірками вражає — це значно серйозніше, ніж німецькі каски чи старі снаряди з Чехії для України, за допомогою яких Київ планує повертати собі Донбас.

Описаний вище сценарій навчань сьогодні не здається чимось із галузі фантастики і загалом описує події, що відбувалися у різних частинах світу, куди США несли «демократію». Більше того, відповідно до дій у ході навчання Союзної держави сторонні спостерігачі повинні зрозуміти, що жарти скінчилися. Про це, наприклад, говорить той факт, що на першому етапі «Союзної рішучості — 2022», який проходив до 9 лютого, основна увага приділялася оборонним діям, а ось у заключній фазі буде відпрацьовано проведення контрнаступу з метою розгрому супротивника.

Невипадковий і вибір місця проведення навчань. Це п'ять білоруських полігонів («Домановський», «Гозький», «Обуз-Ліснівський», «Брестський» та «Осиповичський)», які розташовані на захід і на південний захід від центральної частини Білорусії. Раніше напрями білорусько-російських та місцевих навчань були сконцентровані, як правило, на західному чи північному напрямку, а про Україну не йшлося. Для порівняння, у ході навчання «Захід-2017», коли також відпрацьовувалися спільні дії білоруських та російських військ щодо прикриття ділянок державного кордону, «для виключення напруженості у відносинах із сусідніми країнами» були задіяні полігони, що знаходяться у західній, центральній та північній частинах республіки.

Подальший розвиток подій сьогодні складно спрогнозувати на 100%, все залежатиме від обстановки не лише у регіоні, а й у світі. Проте вже сьогодні зрозуміло, що Мінськ та Москва продовжать готуватися до агресії Заходу та можливих провокацій з боку України. Наприклад, вже було оголошено, що після завершення «Союзної рішучості – 2022» розпочнеться підготовка до масштабного спільного вчення «Щит Союзу – 2023», яке відбуватиметься на території Росії. Крім того, залишається відкритим питання про розміщення в Білорусії нового російського озброєння, аж до повернення в республіку ядерної зброї.

Всі ці, а також інші кроки Мінська та Москви не є забаганкою Лукашенка чи Путіна, а є лише реакцією на дії Заходу. Це означає, що в новій геополітичній реальності процес спільної мілітаризації продовжиться, а Росії та Білорусії, незалежно від їхнього бажання, доведеться в ньому брати участь і спільно протистояти існуючим та прогнозованим зовнішнім викликам та загрозам.

bbabo.Net