Калузька область розпочала боротьбу з мігрантами — їм заборонили працювати у низці сфер обслуговування, а сам регіон вийшов із програми з переселення співвітчизників. Цього тижня на рівні Ради безпеки Росії з'явилася комісія з міграційної політики, яку очолив Дмитро Медведєв. 11 лютого він виступив із промовою про погрози з боку етнічних анклавів. У цьому загального погляду міграційне питання на федеральному рівні немає, кажуть експерти.

Що вирішили у Калузькій області

Губернатор Калузької області Владислав Шапша 11 лютого заявив про зміну міграційного курсу регіону у бік посилення. За соцмережами голови регіону могло скластися враження (можливо, помилкове), що рішення було прийнято чи не на емоціях.

Вранці Шапша приїхав без попередження в міграційний центр у Борівському районі, де виявив приїжджого, котрий «не розумів російською не бельмеса».

«Перший попався «гість із півдня». Російською мовою вочевидь не володіє. Але, диво! Сертифікат про знання російської мови на руках», - вразився він.

На відео глава регіону уточнював у мігранта, чи його сертифікат коштував п'ять тисяч рублів. Губернатор запевнив, що відтепер усі документи від мігрантів, які за фактом не знають нашої мови, перевірятимуть ще раз. Шапша додав, що всі, хто приїжджає в Росію, повинні поводитися так, щоб «не викликати роздратування в тому середовищі, де вони живуть».

Після цього глава області підписав постанову про заборону приїжджим працювати в роздрібній торгівлі та громадському харчуванні, зокрема вони не зможуть доставляти продукти та працювати в барах. Також мігрантам не можна буде працювати у громадському транспорті (включаючи таксі) та в агентствах з найму персоналу. Роботодавці мають позбутися приїжджих працівників протягом трьох місяців.

Голова профспілки трудящих мігрантів Ренат Карімов не побачив у вирішенні Шапші дискримінації щодо приїжджих.

«У губернаторів були й залишаються такі повноваження, коли вони можуть обмежуватись у тих чи інших секторах. Я не бачу тут жодної дискримінації. Губернатор намагається вирішити ситуацію, орієнтуючись з погляду жителів області. Якщо людей турбує ця проблема, і її не можна врегулювати якимись заходами інформування про те, що іноземці роблять істотний внесок у розвиток області.

Що робити, якщо це не допомагає? Потрібно або упокоритися і працювати в іншій сфері, або поміняти місце проживання», - сказав він.

Попередник Шапші, який керував регіоном 20 років, сенатор Анатолій Артамонов, у розмові з кореспондентом не став давати оцінку як цим рішенням нинішнього глави, так і в цілому міграційній політиці в його регіоні.

«Я не коментую рішення наступника. Значить, йому видніше, коли зважився на таке», - сказав він.

У прес-службі адміністрації губернатора Калузької області пояснили, що спочатку передбачалося використання згаданої програми російськомовними співвітчизниками.

«До певного часу так і було. Але після аналізу актуальних даних було виявлено, що до 2021 частка таких знизилася до 17%. Програма перестала досягати спочатку поставленої мети.

У той же час уродженці країн Середньої Азії користувалися нею для отримання російського громадянства в спрощеному порядку. Здебільшого вони не мали кваліфікації і не володіли російською мовою.

При цьому, носії російської мови збережуть після сьогоднішнього рішення всі можливості отримати громадянство в спрощеному порядку», - сказав представник губернатора.

Про те, що саме програма переселення співвітчизників відіграла ключову роль у нинішній кризі, сказали і в обласному парламенті. За словами депутата Заксобрання Калузької області Надії Єфремової, проблема міграційної політики у регіоні досягла свого піку.

«З моменту початку дії програми минуло більше 10 років — і не можна заперечувати, що початкові її цілі просто не досягли. Основна маса представників слов'янських національностей, носіїв російської мови та її культури прибули до нашого регіону вже давно. Останніми роками до регіону переважно прибувають етнічні мусульмани із країн Середню Азію. Треба визнати, що багато хто з них не володіє російською мовою і не хоче інтегруватися в російське суспільство», — сказала парламентарій.

Наукоград з мігрантами

Великі проблеми місцевих жителів та правоохоронців з мігрантами в Калузької області безпосередньо пов'язані зі зростанням їхньої кількості в останні роки.

За інформацією Калугастату, населення області за минулий рік збільшилось на 18 688 осіб. Цей приріст відбувся саме за рахунок міграції з інших областей та країн.У регіон приїхало на 30 390 осіб більше, ніж поїхало, а ось смертність перевищила народжуваність на 11 702. Більшість мігрантів прибувають до області з Таджикистану (34%), Узбекистану (30%) та Вірменії (8,6%).

У схожій ситуації опинився наукоград Обнінськ, який Владислав Шапша очолював упродовж п'яти років до призначення на головну посаду області. Восени минулого року начальник ОМВС Росії по Обнінску Сергій Воронезький говорив, що у місті зареєстровано 38 тисяч мігрантів (із 117 тисяч всього населення). Але деякі експерти при цьому попереджають, що статистика може вводити в оману.

«Умовно, якщо кажуть, що десь мігрантів 30 тисяч, це не так. Насправді це 30 тисяч постановок на міграційний облік, адже деякі люди можуть протягом року чотири рази звертатися», — пояснив Ренат Карімов із профспілки трудящих мігрантів.

Депутат Єфремова вважає, що в Обнінську та північних районах Калузької області кількість мігрантів давно перевалила за «допустимий» рівень, і в майбутньому проблеми наростатимуть.

«Адміністрація, як я розумію, намагалася вирішити проблему з вимиранням населення регіону, використовуючи для цього міграцію. Не думаючи про те, що це палиця з двома кінцями. Зараз основна проблема з мігрантами, на мою думку, полягає у відсутності у них почуття гордості за нашу країну та її народ. Крім того, проблеми у конкуренції за робочі місця та доступне житло, ставлення мігрантів до наших традицій», - сказала вона.

Прес-служба губернатора пояснює гостру ситуацію в Обнінську тим, що наукоград активно розвивається, і на будівництвах, підприємствах та харчопромі потрібна робоча сила.

«Крім того, з Обнінська до Москви рукою подати (96 км – ). Тому місто дуже привабливе для мігрантів», — зазначили у прес-службі, додавши, що область потребує залучення трудових ресурсів, але необхідних галузей та обсягу.

За словами Надії Єфремової, виборці часто діляться з нею своїми побоюваннями з приводу зростання злочинності серед дітей мігрантів.

«Цю проблему вирішувати треба системно і на федеральному рівні насамперед, інакше вона призведе до тяжких наслідків. Головне — витримувати баланс між мігрантами з європейських країн та особами зовсім іншої етнокультурної традиції. Інакше ми отримаємо те, що зараз отруює спокійне життя у Європейському союзі...» — сказала депутат, додавши, що повністю підтримує останні рішення Шапші.

Нещодавно до Обнінська виїжджала і комісія з Ради з прав людини (СПЛ) за президента Росії. «Там чимало деталей випливло. Наприклад, підозріло багато мігрантів набуло громадянства через органи влади міста Жуків, треба розібратися. (…) Потрібно створити таку систему, щоб протягом десяти років після отримання громадянства мігрант міг його позбутися будь-якого злочину, починаючи від образи нашого гімну та прапора», — говорив у січні член СПЛ Кирило Кабанов.

Зараз громадянство Російської Федерації продовжують набувати люди, які не володіють державною мовою. Портал Readovka повідомляє, що в Обнінську з 2099 школярів-інофонів, для яких російська мова – не рідна і не головна у спілкуванні, вже 1322 – громадяни Росії.

«У владі всі лобіюють свій підхід»

Калузька область багато в чому повторила шлях області Калінінграда, де влітку 2021 року губернатор Антон Аліханов підписав указ, який забороняє на рік іноземним громадянам роботу з патентів у ряді секторів. Там йшлося, наприклад, про таксі, діяльність з надання місць для короткострокового проживання, сферу працевлаштування та підбору персоналу, але не будівництво.

На цьому тижні темою мігрантів зайнялися і на федеральному рівні. Так, у Раді безпеки з’явилася комісія, яку очолив заступник голови органу Дмитро Медведєв. Комісія повинна буде виконувати завдання щодо забезпечення нацбезпеки держави у міграційній сфері та регулювання міграції на користь соціально-економічного розвитку.

Сам Медведєв 11 лютого звернув увагу, що у місцях компактного проживання мігрантів зростає ризик утворення етнічних анклавів.

«Це світова проблема, і в нас вона теж є у повному обсязі. [Проблема освіти] свого роду таких маленьких державі, які живуть за власними законами та поняттями і, найголовніше, ігнорують наші закони»,

— сказав Медведєв у ході наради щодо додаткових заходів щодо інтеграції та адаптації мігрантів.

При цьому у владі немає єдиної точки зору щодо міграційного питання, зазначає у розмові з політолог Костянтин Калачов.

Наприклад, 9 лютого Москва та Душанбе досягли домовленостей, за якими в Росію зможуть в'їхати понад 120 тисяч трудових мігрантів, яким у 2021 році заборонили в'їзд. Аналогічне рішення було ухвалено восени 2021 року для 158 тисяч громадян Узбекистану.«Це історія, де представники влади розходяться в думках. Візьміть віце-прем'єра Марата Хуснулліна, який каже, що країні потрібні нові мільйони трудових мігрантів. З іншого боку, Калузька область та комісія Медведєва.

Просто комусь потрібно звітувати за збудовані метри житла перед президентом, а хтось відповідає за безпеку і прагне не допустити до країни, наприклад, прихильників радикального ісламу, адже мігранти бувають і такі. Зрозуміло, що зараз треба виробляти єдині підходи, які включатимуть і економічні та політичні питання», — наголосив політолог.

За словами Калачова, залучення трудових мігрантів – один із трьох способів подолання демографічних проблем країни (крім підвищення народжуваності та зниження смертності). Політолог каже, що такий метод несе як досить просте рішення для покриття дефіциту робочих рук, так і політичні загрози.

«З одного боку, залучення трудових мігрантів вирішує проблеми економіки. Понад те, зазвичай, вони — залежні люди. Частина з них хоче отримати російське громадянство та демонструє повну лояльність, надалі вони стають зручними виборцями. З іншого боку, це часто викликає невдоволення корінного населення країни, яким здається, що вже й так мігрантів забагато. Тим більше, що люди не вірять у офіційну статистику. У нас дуже низьке безробіття, але при цьому знайти роботу дуже складно. Люди вважають, що мігранти забирають у них робочі місця. А зарплати у них низькі, тому що мігранти готові працювати за такі гроші, за які не готові працювати корінні жителі», - наголосив Калачов.

Експерт додав, що, найімовірніше, посилення з боку держави за правилами міграції все-таки буде, оскільки на це є суспільний запит.

«Ситуація така, що інакше ми просто поміняємо культурні коди. Ми вже перестанемо бути православною країною, якщо нічого не робити», — сказав він.

bbabo.Net