Емманюель Макрон остаточно визначив перспективи розвитку енергетики у Франції. Виступивши у Белфорі, промисловому центрі на півночі країни, він дав чітко зрозуміти, що основний акцент на період до 2050 року буде зроблено на АЕС. За його словами, це "дозволить відновити контроль за енергетичною долею Франції".
Відверто кажучи, стратегічне рішення в цій галузі глава П'ятої республіки ухвалив ще у листопаді минулого року, коли, звернувшись до нації з Єлисейського палацу, заявив про те, що "задля забезпечення енергетичної безпеки країни" буде відновлено будівництво ядерних реакторів. А тепер виклав конкретну програму, назвавши терміни реалізації.
Крім того, що 56 ядерних реакторів, що діють нині, продовжать свою службу, з'являться і нові. Йдеться про шість реакторів нового покоління EPR-2. Їхнє будівництво почнуть у 2028 році, а введення в дію намічено на 2035-й. За даними Рахункової палати, у цей проект буде вкладено не менше ніж п'ятдесят з половиною мільярдів євро. Більше того, передбачено ще вісім таких агрегатів - вони з'являться пізніше.
Крім цього, Емманюель Макрон оголосив про намір вкласти один мільярд євро в розробку малих модульних реакторів SMR потужністю від 50 до 500 МВт. Їхня перевага - відносна простота виготовлення, складання на конвеєрі з подальшою доставкою на місце експлуатації.
Емманюель Макрон також розповів про поновлювані джерела енергії (ВІЕ), місце яких в енергобалансі Франції поки що невелике. Причому акцент буде зроблено на сонячній енергетиці. Такі станції, за словами президента, "краще вписуються у пейзаж" порівняно з вітрогенераторами. Обсяг енергії, що отримується від сонця, планується збільшити в 10 разів, а від вітру вдвічі, для чого буде створено 50 морських парків вітряних електростанцій.
Треба сказати, що у Франції існує консенсус щодо АЕС, а вони вже протягом багатьох десятиліть дають понад 70 відсотків електроенергії. Звісно, у країні є й їхні противники. В основному це "зелені" різних мастей. Тому один із їхніх лідерів Яннік Жадо, який виставив свою кандидатуру на майбутніх президентських виборах, відреагувавши на програмний виступ Еммануеля Макрона, написав у Twitter: "Макрон прирікає Францію на енергетичне та промислове старіння аж до кінця цього століття". Щоправда, тут мало хто звернув увагу на критику політика, шанси якого в майбутніх президентських перегонах невеликі: за опитуваннями соціальних служб, його рейтинг коливається в межах п'яти відсотків.
Зазначимо, що у сусідній із Францією Німеччини жодних заяв щодо ядерного демаршу Макрона поки що не прозвучали. Швидше за все, Берлін і надалі відмовчуватиметься. Адже підхід французів до атомної тематики радикально відрізняється від німецької. Париж, що ще раз підтвердив Емманюель Макрон, зробив ставку на "мирний атом", у Німеччині, де "зелені" тепер контролюють не тільки всі профільні міністерства - економіки, екології, енергетики, а й МЗС семимільними кроками викорінюють АЕС. Наприкінці минулого року закрили половину з шести станцій, що залишилися, а до 31 грудня 2022-го - така ж доля чекає останні три.
Отже, енергетичне питання, яке актуальне за нинішніх часів, дало серйозний розкол між двома провідними країнами ЄС. Втім, не лише. Чому свідчення – боротьба навколо нещодавньої заяви Єврокомісії про надання атому привілейованого "зеленого" статусу, що зробить його привабливішим для інвесторів.
Відомо, що це рішення зі зрозумілих причин продавив Париж, який перетягнув на свій бік вісім країн-членів ЄС Східної та Центральної Європи плюс Фінляндію. В опозиції ж опинилася Німеччина, яка поставила хрест на своєму ядерному секторі енергетики разом із Австрією та Люксембургом. Німці рвали та метали. Уряд Ф навіть направив до Єврокомісії офіційну депешу. У ній воно відмовляється визнавати атомну енергетику "зеленою", бо, як там підкреслено, та "не відповідає концепції сталого розвитку". Мовляв, не виключені "аварії із загрозою для людей та навколишнього середовища".
У той час як Австрія та Люксембург готові подати до Європейського суду, щоб оскаржити рішення Єврокомісії, а воно остаточно набуде чинності через місяць через п'ять, у Берліні про це також серйозно подумують. У будь-якому разі про це днями повідомила голова МЗС Німеччини Анналена Бербок. Якщо це станеться, то криза між Парижем і Берліном щодо цього треку може набути затяжного, якщо не системного характеру.
bbabo.Net