Президент Франції Емманюель Макрон хоче добитися незалежності економіки країни від викопного палива через розвиток атомної та відновлюваної енергетики. Про це він заявив, виступаючи у Бельфорі (Бургундія), представляючи енергетичну стратегію країни на період до 2050 року. Про це повідомив канал Euronews.
У країні буде побудовано не менше шести нових ядерних реакторів нового покоління (EPR2 – європейський ядерний реактор під тиском). Перший запрацює не пізніше 2035 року. Наразі розглядається можливість будівництва ще 8 додаткових реакторів, а також продовження терміну служби діючих реакторів. У результаті до 2050 року у Франції може бути збудовано 14 нових ядерних реакторів, а частка АЕС у генерації електрики перевищить 80%. Також президент країни позначив мету – збільшити потужності генерації відновлюваних джерел енергії (ВІЕ), у 10 разів – сонячних електростанцій та у 2 рази – вітрових.
Зараз на атомних електростанціях (АЕС) виробляється понад 70% усієї електрики, що споживається в країні. Загалом у Франції працює 56 ядерних реакторів. Перед сонця припадає до 2%, вітру - 8%, газу та вугілля - до 9% від усієї генерації. При цьому саме завдяки великим потужностям АЕС Франція виробляє електроенергії більше, ніж споживає, експортуючи її до Німеччини та Італії.
Франція оголосила про свої плани щодо атомної енергетики, не чекаючи рішення Європарламенту та Ради Європи, яка зараз розглядає можливість визнання АЕС чистою генерацією. Для головного противника атомної енергетики - Німеччини, таке рішення Парижа навряд чи сюрприз, розбіжності щодо цього питання у двох лідерів ЄС зберігалися з 2012 року.
Крім Франції в ЄС атомна енергетика має інші прихильники - Чехію, Словаччину, Угорщину, Румунію, Польщу та Словенію. З держав АЕС, що не входять до союзу, продовжують будувати у Великій Британії.
Франція входить до кола з чотирьох країн, які можуть самостійно будувати АЕС, поряд з Росією, США та Китаєм, зазначає виконавчий директор департаменту ринку капіталів ІК "Універ Капітал" Артем Тузов. Інші країни, звісно, можуть також ухвалити декларативне рішення щодо будівництва АЕС, але самі зробити цього не зможуть.
У цьому світлі дуже показово, що саме Росія, США, Китай ніколи навіть не розпочинали розмов про виведення атомної генерації з енергобалансу. У Франції такі розмови були у 2015-2017 роках, під час передвиборчої президентської компанії Емманюеля Макрона. Тоді він обіцяв скоротити частку атомної генерації у країні до 50%. Але зараз після енергетичної кризи 2021 змінив свій підхід до АЕС.
Розвиток АЕС - завжди був більшою політичною проблемою через діаметрально протилежні позиції з цього питання в Німеччині та Франції. Рішення Парижа на загальноєвропейський курс у бік розвитку ВДЕ не вплине, вважає керівник групи оцінки ризиків сталого розвитку АКРА Володимир Горчаков.
Політика на повну відмову від карбонової генерації розрахована до 2050 року і буде виконуватися, згоден Тузов. Але він зазначає, що енергетична криза показала слабкість ВІЕ на вітрі та сонці. По суті, зараз ЄС йде шляхом концепції "Зеленого квадрата", запропонованої "Росатомом". Ця концепція має на увазі генерацію енергії від ВЕІ з чотирьох джерел - атомна енергія, гідроенергетика, вітер та сонце. Але через специфіку території ЄС, розраховувати на розвиток гідроенергетики складно, тому її хочуть замінити на газ.
bbabo.Net