Прояви постковидного синдрому може бути пов'язані з порушеннями у роботі компонентів вегетативної нервової системи. Зокрема, з проблемами з блукаючим нервом. Такого висновку дійшли іспанські вчені. Результати свого дослідження автори представили на Європейському конгресі клінічної мікробіології та інфекцій.

За даними, отриманими в результаті дослідницької роботи, понад 65% носіїв постковидного синдрому страждали від різних форм ушкоджень блукаючого нерва та пов'язаних з ними збоїв. Усього під наглядом було 348 пацієнтів. Вони більше року страждали від наслідків коронавірусу.

Так званий постковидний синдром виявляється у підвищеній втомі, випаданні волосся, задишці та загостренні хронічних захворювань. Передбачалося, що це пов'язано з постійною високою активністю імунної системи. Проте іспанці виявили ще одного “винуватця” проблем.

Блукаючий нерв - це один із найдовших наборів волокон, який грає ключову роль у роботі вегетативної нервової системи. Збої призводять до розвитку запаморочень, тахікардії, проблем із ковтанням їжі, утрудненого дихання та до розладів травлення.

Багато носіїв постковидного синдрому описують самі симптоми. Науковці, спираючись на ці дані, вирішили провести експеримент. Вони за допомогою УЗД вивчили стан нервових волокон, а також пов'язаних з ними м'язів та органів.

Виявилося, що приблизно у половини добровольців спостерігалися видимі порушення в роботі м'язів діафрагми легень, а блукають нерви ще у шести пацієнтів містили у собі явні сліди запалень та різних фізичних ушкоджень.

bbabo.Net