Французькі далекобійники та співчутливі їм активісти планують влаштувати в Парижі масштабну акцію. Протестувальники не приховують: їх надихнули нещодавні події в Канаді, де місцеві водії об'єдналися у так званий «конвой свободи», щоб відмінити нові коронавірусні обмеження. Чи вдасться французьким активістам зробити такий самий ажіотаж і чи загрожують їхні плани президентської кампанії Еммануеля Макрона — розбиралася. Французька влада, мабуть, під враженням від дестабілізації в Канаді одразу позначила межі допустимого. У п'ятницю, 11 лютого, префектура поліції Парижа офіційно заборонила пересування вантажівок у столиці. Під заборону також потрапили транспортні засоби, які, на думку влади, мали брати участь у так званому «конвої свободи». Порушникам загрожують великі штрафи та в'язниця.

«Влада розгорне додаткові сили, щоб запобігти блокуванню основних доріг і мати можливість затримувати тих, хто порушить заборону на протести», — йдеться у заяві міської поліції.

Міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманен також попередив активістів. За його словами, правоохоронні органи вживуть заходів, якщо одна група людей намагатиметься завадити свободі іншої, «особливо на під'їздах до столиці».

"Якщо таке станеться, відповідь держави буде максимально жорсткою", - повідомив Дарманен.

Кандидат у президенти Франції Марін Ле Пен у свою чергу заявила, що розуміє цілі протестувальників, порівнявши їх з акціями «жовтих жилетів», які вразили країну в 2018 році.

Проти чого протестують

Учасники «конвою свободи» планують розділитися на шість груп. Демонстранти мають намір дістатися Парижа у п'ятницю ввечері. Машини їдуть із Ніцци, Байонни, Страсбурга, Шербура, Ліона та інших міст. І хоча точного місця зустрічі не називається, місцеві ЗМІ очікують зустріти «конвой» на паризькій кільцевій магістралі. До понеділка (14 лютого) активісти планують прибути до Брюсселя для спільної акції із місцевими демонстрантами.

Протестувальники у Франції демонструють високий рівень самоорганізації. В одному з Telegram-каналів руху опубліковано поради для людей, які хочуть допомогти активістам.

Серед іншого, співчуттям пропонують приготувати їжу для водіїв, надати їм ночівлю та паливо, а також надати фінансову підтримку. За схожим сценарієм діяли канадські активісти.

Організатори протестів у Франції розраховують залучити до акції ширші верстви населення. Вони ясно дають зрозуміти у соціальних мережах: чи то вчитель чи художник, студент чи медсестра — раді будуть усім.

За словами самих активістів, вони протестують проти закону про «вакцинні перепустки», який набув чинності 24 січня. Згідно із цим документом, громадяни Франції не можуть відвідувати публічні місця без проходження повної схеми вакцинації. До прийняття нововведень люди могли «виходити у світ», надавши новий негативний тест на коронавірус або документально підтвердивши перенесену хворобу.

Новий закон також посилив покарання за порушення заходів санітарної безпеки та підробку документів. Штраф для юридичних осіб зріс до 50 тисяч євро. Фізичних осіб можуть засудити до виплати до 75 тисяч євро та ув'язнення терміном до 5 років.

Французькі традиції протесту

Протестна активність не спадає в країні з 2018 року, коли уряд Макрона вперше ініціював масштабні неоліберальні реформи з метою оздоровлення економіки.

У розмові із завідувачем сектору регіональних проблем та конфліктів Відділу європейських політичних досліджень ІСЕМО РАН Павло Тимофєєв зазначив, що у Франції безліч соціальних груп протестують одночасно, надаючи протестному руху вигляду «строкатої мозаїки». Кожна протестна група має свої специфічні мотиви і причини бути незадоволеними, тому вимоги далекобійників варто розглядати як самостійне явище, розповів експерт.

«Не варто замітати всі протести під один гребінець. Взагалі, для президентства Макрона характерна така підвищена соціальна активність. Він проводить болючі реформи з 2017 року, і соціальна ціна за це виявилася дуже високою – тому незадоволених дуже багато», – заявив Тимофєєв.

«Загалом, французи втомилися від протестів. Історія з далекобійниками пов'язана не лише з ковидом, а й з економічними питаннями, зарплатами.

Протести проти коронавірусних обмежень тривають майже з минулого року. Альтернативних варіантів рішення ніхто не висував. Люди можуть і надалі протестувати, висловлювати обурення. Але я не думаю, що це спровокує серйозну кризу», - резюмував експерт.

За словами керівника Центру французьких досліджень Інституту Європи РАН, професора НДУ ВШЕ Юрія Рубінського, протести проти коронавірусних обмежень стали важливим чинником політичного життя Франції. Тому влада має брати до уваги народні хвилювання.«Владі не обов'язково погоджуватися з ковідоскептиками. Але є відчуття, що громадська думка вимагає викриття деяких обмежувальних заходів – це факт, і це є загальним явищем для всього світу», – пояснив експерт.

Рубінський упевнений: французьке суспільство втомилося від карантинних заходів. Нині країна живе за таких умов, коли проблеми різного роду «переплітаються»; протести тривали б і без коронавірусу, вважає Рубінський.

Еммануель, дивись в обидва

Протести французьких далекобійників варто розглядати в контексті майбутніх президентських перегонів, вважає Павло Тимофєєв. Саме зараз опоненти Макрона можуть використати хвилювання для того, щоб набрати додаткові електоральні бали.

«Треба дивитися на реакцію французьких політиків. Опоненти Макрона можуть спробувати скористатися ситуацією, виступивши у ролі захисників протестувальників. Хтось навіть може вимагати від президента послабити коронавірусні обмеження. Але Макрон на це не піде.

Йому важливо показати себе як лідер, оскільки все, що зараз він говоритиме і робитиме, активно зчитуватиметься і враховуватиметься французами перед виборами», — заявив Тимофєєв.

Експерт переконаний, що Макрон не піде на поступки. Інакше він показав би себе людиною, «яка не має чіткої позиції».

"Він хоче показати себе людиною, яка контролює ситуацію", - підсумував експерт.

Загальноєвропейський бунт

Активісти не планують надовго затримуватись у Парижі. Наступна зупинка — Брюссель, де на 14 лютого заплановано спільну зустріч протестувальників із різних європейських країн.

Про свій намір приєднатися до «конвою» вже заявили активісти з Іспанії, Італії, Нідерландів, Литви та Чехії – вони розраховують дістатися столиці Бельгії та Євросоюзу до понеділка.

Як і у випадку з французькими активістами, далекобійники з інших країн-членів ЄС також координували свої дії за допомогою Telegram.

Влада Бельгії тим часом заборонила переміщення «конвою свободи» з вантажівок своєю територією. Як довго протримається заборона – поки що невідомо.

Старший науковий співробітник Відділу досліджень європейської інтеграції Інституту Європи РАН Петро Осколков вважає, що зараз важко сказати, чи створить «конвой свободи» проблеми для нормального функціонування бельгійських регіонів. Експерт також звернув увагу, що рух досі не спостерігав ознак централізованого управління, тому говорити про якусь загрозу Євросоюзу передчасно.

«У Нідерландах особливих проблем не було створено. Але там конвої проходили через провінції, тоді як у Бельгії основний акцент зроблено на Брюсселі. Якщо акція відбудеться, це може створити певні проблеми для руху у місті та роботи комунальних служб. Але довготривалого та серйозного негативного ефекту на роботу бельгійської інфраструктури це навряд чи вплине», — резюмував експерт.

bbabo.Net