Україна звернулася до Сполучених Штатів із проханням розмістити на околицях Харкова кілька дивізіонів протиракетного комплексу THAAD. Військовий оглядач Михайло Ходаренок розбирався, чим може обернутися реалізація цього задуму на практиці. THAAD (Terminal High Altitude Area Defense) – це мобільний протиракетний комплекс наземного базування для висотного заатмосферного перехоплення балістичних ракет середньої та меншої дальності на кінцевій ділянці траєкторії польоту мети.

У THAAD реалізована концепція кінетичного перехоплення, тобто звичайної уламково-фугасної бойової частини протиракету (ПР) комплекс не комплектується. У зв'язку з цим ефективність ПРК THAAD щодо ураження балістичних ракет ймовірного супротивника може бути суттєво вищою, ніж у зенітно-ракетної системи Patriot модифікацій PAC-2 та РАС-3.

Зона поразки ПРК THAAD характеризується такими показниками: досяжність за висотою становить близько 150-200 км, по дальності – до 200 км. Швидкість мети, при якій реалізується подібна зона поразки, становить близько 3,5-4,8 км/сек.

Дивізіон ПРК THAAD складається з пункту управління BM/C41, РЛС виявлення та супроводу балістичних цілей, чотирьох пускових установок. Боєкомплект протиракет складає 60 прим.

Пункт управління BM/C41 змонтований на багатоцільовому автомобільному шасі та може функціонувати в ролі тактичного пункту управління дивізіону TOS (Tactical Operation Station) та пункту управління вогнем пускової установки LCS (Launcher Control Station). Пункт управління забезпечує обмін інформацією з іншими LCS та передачу інформації до TOS. Кожна батарея має кілька елементів керування BM/C41. Їхня взаємозамінність забезпечує багаторазове резервування системи управління вогнем, що підвищує бойову стійкість комплексу в цілому.

Статистика бойового застосування THAAD на даний момент практично відсутня. Є дані, що 17 січня 2022 року в ОАЕ комплекс знищив балістичну ракету середньої дальності єменських хуситів, які мали намір вразити нафтовий об'єкт на околицях авіабази ад-Дафра.

У зв'язку з проханням Києва до Сполучених Штатів розмістити на околицях Харкова кілька дивізіонів протиракетного комплексу THAAD постає кілька питань.

Не зовсім зрозуміло, чому місцем розгортання ПРК THAAD українською стороною пропонуються околиці саме цього міста. Безумовно, це «друга столиця» України, найважливіший адміністративно-політичний та промисловий центр держави, але на території республіки є об'єкти та важливіші. Наприклад, пункти вищого державного та військового управління у районі столиці України – міста Києва. Здавалося б, їх треба прикрити в першу чергу за допомогою ПРК THAAD від ударів балістичних ракет середньої дальності ймовірного супротивника. Як правило, будівництво ПРО та ППО у будь-якій державі починається саме зі столиць.

Уявимо, що ідея розгортання ПРК THAAD реалізована (хоча на цьому етапі незрозуміло, хто платитиме за цю систему, аж ніяк не дешеву, вартістю кілька мільярдів доларів).

В цьому випадку можливі два варіанти.

Якщо розглядати втілення подібного задуму в відносно короткий термін, то тоді розгортання дивізіонів THAAD і подальше несення бойового чергування під Харковом здійснюватиметься розрахунками американських військовослужбовців. Чи піде на такий варіант Пентагон – це дуже велике питання.

Якщо ж переучувати на ПРК THAAD українських військових і згодом, як заведено у подібних випадках, виконувати початкові бойові стрільби, то цей процес без перебільшення, навіть за всіх швидких та позитивних рішень з обох боків, затягнеться на роки.

На даному етапі просунуте озброєння та військову техніку Сполучені Штати постачати в Україну не збираються, оскільки і в Пентагоні, і в Білому домі побоюються витоку високих технологій та військових секретів.

У будь-якому випадку розгортання ПРК THAAD викликає реакцію в Росії. Стартові позиції комплексу будуть знаходитися в зоні досяжності та оперативно-тактичних ракетних комплексів (ОТРК) «Іскандер», і навіть знарядь наземної артилерії типу «Коаліція-СВ».

Очевидно, що їх націлять на Харків. Про такий сценарій, зокрема, ще у вересні 2021 писав український портал Defense Express.

«Без передислокації з інших округів проти України можуть бути зосереджені 4-6 ракетних бригад Західного та Південного військових округів. Усього 48-72 самохідних пускових установок та 192-288 ракет, – повідомляв Defense Express. – Ступінь загрози завдання ракетних ударів ВТРК «Іскандер-М» по Україні можна визначити, виходячи з дальності пуску ракет до 500 км, при розміщенні 4-6 ракетних бригад у 3-х позиційних районах (на стику кордонів Росії, Білорусі та України, в районі Білгорода та в Криму). «Іскандер-М» несе загрозу Україні та європейським країнам».Думка автора може не співпадати з позицією редакції.

Біографія автора:

Михайло Михайлович Ходаренок – військовий оглядач, полковник у відставці.

Закінчив Мінське вище інженерне зенітне ракетне училище (1976),

Військову командну академію ППО (1986).

Командир зенітного ракетного дивізіону С-75 (1980-1983).

Заступник командира зенітного полку (1986-1988).

Старший офіцер Головного штабу Військ ППО (1988-1992).

Офіцер головного оперативного управління Генерального штабу (1992-2000).

Випускник Військової академії Генерального штабу Збройних Сил Росії (1998).

Оглядач "Незалежної (2000-2003), головний редактор "Військово-промисловий кур'єр" (2010-2015).

bbabo.Net