Через місяць з моменту, коли в охоплений протестами Казахстан прибув контингент російських військ, президент республіки наносить візит у відповідь до Москви. За словами Касим-Жомарта Токаєва, переговори з Володимиром Путіним стали найважливішими для двосторонніх відносин в останні роки. У Держдумі закликають поки що утриматися від позитивних оцінок, вказуючи на низку конфліктних для Москви та Нур-Султана питань.

Про що говорили Путін і Токаєв

Зустріч президентів Росії та Казахстану тривала понад три години. Після її завершення Володимир Путін звернувся до журналістів, торкнувшись січневих подій у Казахстані, коли країна зіткнулася з безпрецедентними заворушеннями. Президент Росії вказав на роль контингенту ОДКБ та дій президента Касим-Жомарта Токаєва у врегулюванні кризи.

«Завдяки твердій позиції президента Токаєва та рішучій підтримці Росії, всіх союзників з ОДКБ, вдалося у найкоротший термін взяти ситуацію під контроль, відновити закон і повернути на казахську землю мир та спокій», — заявив Путін.

Російський лідер також наголосив на оперативності, з якою були задіяні миротворчі сили.

«Зараз Касим-Жомарт Кемелевич робить все, щоб обстановка в країні остаточно нормалізувалася», — додав Путін, підкресливши, що казахстанське суспільство підтримує курс керівництва країни на вирішення проблем, що накопичилися.

Глава РФ пообіцяв продовжувати підтримувати президента Казахстану, оскільки обидві країни «традиційно пов'язані союзницькими та добросусідськими узами». Підтримка у тому числі стосуватиметься і питань військової справи, наголосив Путін.

«Звичайно ж, на переговорах йшлося і про подальше зміцнення військового та військово-технічного співробітництва. Росія продовжить надавати Казахстану допомогу у підготовці військових фахівців у вузах Міноборони Росії та інших силових відомств», - сказав він.

У ході прес-конференції Путін торкався і більш прозаїчних аспектів двосторонніх відносин. Наприклад, відзначив позитивну динаміку у торгівлі між Росією та Казахстаном:

«Навіть в умовах не відступаючої пандемії коронавірусу двосторонній товарообіг зростає, причому зростає стійкими темпами, і за підсумками минулого року сягнув $25,6 млрд».

Президент також згадав про справні постачання та виробництво російських вакцин «Супутник-V» та «Супутник-лайт» на території Казахстану.

Насамкінець російський лідер звернув увагу, що позиції країн збігаються за більшістю глобальних проблем. Москва та Нур-Султан успішно розвивають інтеграційну взаємодію у рамках ЄАЕС.

Точка зору Токаєва

Президент Казахстану зі свого боку висловив «сердечну» вдячність своєму російському візаві за запрошення і наголосив, що переговори були насиченими та цікавими. Лідер Казахстану також подякував Путіну та партнерам з ОДКБ за підтримку у відображенні «терористичної атаки» на країну в січні.

«Я думаю, що нинішні переговори без жодного перебільшення були дуже важливими, якщо не найважливішими за останні роки між Казахстаном та Російською Федерацією», - заявив президент Казахстану.

Політик відзначив «спільність історії та ментальну близькість» двох країн, описавши російсько-казахстанську співпрацю як «зразкову».

Самі переговори, за словами Токаєва, торкнулися практично всіх аспектів співпраці між Росією та Казахстаном, включаючи спільне освоєння космосу та розвиток цифровізації.

"Російська Федерація відіграє виключно важливу роль у забезпеченні стабільності та безпеки в нашому регіоні", - заявив президент Токаєв.

Політик висловив підтримку позиції Москви щодо неподільності та безпеки у євразійському просторі. Токаєв також вважає, що саме цей принцип зафіксовано у декларації, підписаній на астанинському форумі ОБСЄ у 2010 році. Тому будувати власну систему безпеки, завдаючи шкоди безпеці інших держав, у сучасному світі неможливо і нераціонально, пояснив казахстанський лідер.

«Ми за те, щоб переговори проводилися не заради переговорів, а для досягнення результатів. Худий світ кращий, ніж добра сварка», — резюмував президент республіки.

Крім цього, за результатами зустрічі «Роскосмос» домовився з Міністерством цифрового розвитку, інновацій та аерокосмічної промисловості Казахстану щодо обміну даними із супутників зондування. Загалом лідери підписали 11 документів.

Навіщо знадобилася зустріч

Позиції Володимира Путіна та Касим-Жомарта Токаєва багато в чому співпадають, сказав заступник голови комітету Держдуми з міжнародних справ Олексій Чепа.«Казахстан є нашим стратегічним та історичним партнером. У відносинах двох країн були різні перипетії. Але зараз на перший план виходить низка економічних питань, які треба терміново вирішувати. Протягом багатьох років ми вибудовували партнерські торговельно-економічні відносини — тож усе це треба зберегти, особливо після недавніх заворушень у Казахстані.

Треба зробити так, щоб допомогти сусідам, щоб цих заворушень більше не було», - заявив Чепа.

За словами політика, сьогоднішня зустріч сигналізує про прихильність двох країн до ідеї збереження партнерських відносин.

«Навіть якби ця зустріч не відбулася, країни все одно залишалися б партнерами. На щастя, такі зустрічі відбуваються постійно. Все йде своєю чергою», — підсумував Чепа.

Російська Федерація є головною країною щодо довгострокового партнерства для Казахстану. Саме з Москвою Нур-Султан вибудовуватиме економічні, політичні, соціальні, культурні відносини, зазначив у розмові з членом комітету Ради Федерації з міжнародних справ Сергій Цеков.

«Проблеми через січневі заворушення змусили політичну верхівку Казахстану переглянути підхід до внутрішньої політики. Але хоч би що там відбувалося, країна повинна дружньо ставитися до Росії. А Москва, у свою чергу, має бути другом Казахстану». - Сказала Цеков.

Протиріччя нікуди не поділися

Незважаючи на позитивне тло зустрічі двох президентів, не варто робити далекосяжні висновки щодо позиції Казахстану з низки питань, що турбують Росію, вважає перший заступник голови думського комітету у справах СНД і зв'язків із співвітчизниками Костянтин Затулін. Йдеться насамперед про багатовекторну політику Нур-Султана, орієнтовану одразу на кілька регіональних центрів сили, а також про становище російськомовної діаспори в країні.

«Я б не робив далекосяжних висновків щодо багатовекторності. Вони не скажуть нічого подібного публічно. Але корективи у внутрішній та зовнішній політиці вносяться. Наскільки далеко зайде казахстанська влада — ще тільки треба побачити», — заявив у розмові із Затулін.

Він зазначив, що Казахстан все ще не позначив чіткої позиції щодо євразійської інтеграції.

«Сам Назарбаєв був речником євразійської інтеграції, але водночас Казахстан виступав у ролі «гальмівного черевика», коли справа стосувалася інтеграційних ініціатив — вони виступали проти створення міжпарламентської асамблеї Євразійського економічного союзу. Усі ініціативи розбивалися про їхнє вето. Це говорить про обережність, яку керівництво Казахстану виявляло, коли справа стосувалася інтеграційних процесів», - сказав Затулін.

Депутат також наголосив, що Казахстан все ще не вирішив питання з адміністративним тиском російською мовою в деяких регіонах країни, що також викликає занепокоєння.

«На словах місцева влада наголошувала на необхідності збереження російської мови. Але насправді відбувалося адміністративне витіснення. Приймалися рішення, які не подобалися частині російськомовного населення. Робилося це демонстративно, щоби показати: Казахстан не збирається далеко йти в інтеграції. Вони показують, що не хочуть злитися з Росією та іншими країнами, де використовується кирилиця», — пояснив депутат.

Затулін висловив сподівання, що зараз ситуація може почати змінюватися, хоча говорити про глобальний перегляд Казахстаном своєї внутрішньої та зовнішньої політики все ще зарано.

«Треба дивитися, яку модель розвиватимуть усередині країни, — держава казахів чи багатонаціональна держава. Це далеко не завершені процеси. Лише подій січня недостатньо для такого перевороту в Казахстані», — резюмував Затулін.

Сенатор Цеков вважає, що протиріччя, пов'язані з ставленням до російськомовного населення Казахстані, рано чи пізно мають бути вирішені.

«Місцеві еліти мали бажання написати історію Казахстану з нуля і все перевернути: відмовитися, наприклад, від російського та радянського минулого Казахстану. Але час іде. Верхівка Казахстану набирається досвіду. Вони аналізують помилки, які раніше припускалися у внутрішній політиці Казахстану», — припустився Цеков.

«Росія для Казахстану – країна №1. А багатовекторність — лише хвороба зростання, характерна для країн, які нещодавно здобули незалежність. Зараз очевидно, що багато зарубіжних партнерів Казахстану не були дружньо налаштовані стосовно них», — сказав сенатор.

bbabo.Net