У Берліні пройшов другий цього року раунд переговорів щодо Донбасу у «нормандському форматі». І якщо перший — паризький — завершився підписанням нехай символічного, але документа, берлінська зустріч закінчилася нічим, хоч тривала дев'ять годин. Відсутність результату Київ може вважати за свою перемогу.

Політичні радники лідерів країн «нормандської четвірки» (Німеччина, Росія, Україна, Франція) зустрілися в Берліні 10 лютого, а розійшлися, коли за московським часом вже настало 11-те. Це був другий цьогорічний раунд переговорів. Перший відбувся 26 січня у Парижі.

Заступник голови кремлівської адміністрації Дмитро Козак, керівник офісу президента України Андрій Єрмак, радники канцлера ФРН та президента Франції Йєнс Плетнер та Еммануель Бонн під час паризької зустрічі проговорили за зачиненими дверима вісім годин і вийшли до журналістів нехай зі скромним, але результатом. Вперше за довгий час переговорникам тоді вдалося погодити хоч якийсь підсумковий документ. У комюніке із п'яти пропозицій підтверджувалося: Мінські домовленості є основою роботи «нормандського формату». Крім того, сторони заявили, що мають намір зменшити суперечності, щоб рухатися вперед у процесі врегулювання конфлікту на сході України.

Після цього, а також після візитів до Москви та Києва президента Франції Емманюеля Макрона, який зайнявся човниковою дипломатією та в обох столицях випромінював оптимізм та обіцяв швидкі добрі новини, склалося враження, що у переговорному процесі справді намічаються зміни.

Берлінський раунд ці надії вбив. Зустріч тривала майже стільки ж, скільки паризькі переговори: почалася о 16:30 за московським часом, а закінчилася о другій годині ранку. Втім, у німецькій столиці ще не було й опівночі.

Про підсумки переговорів глави російської та української делегацій Дмитро Козак та Андрій Єрмак розповіли синхронно за паризькою схемою – на нічних прес-конференціях у посольствах своїх країн у Берліні. Обидва повідомили про відсутність результату. Але якщо пан Єрмак цим був не засмучений, то пан Козак не приховував роздратування марнуванням часу і тим, що підсумковий документ погодити не вдалося.

"На жаль, майже дев'ять годин переговорів закінчилися без якихось видимих, відчутних результатів, висловлених у документах", - розповів Дмитро Козак.

Непохитну позицію, повідомив російський переговорник, зайняв Київ. Українська сторона, як і раніше, відмовляється йти на контакт з де-факто владою окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) та обговорювати з ними політичний блок Мінських угод (зокрема питання особливого статусу, проведення місцевих виборів до ОРДЛО).

Представники України, за словами Дмитра Козака, були проти того, щоб у проекті заяви було зазначено, що питання майбутнього постконфліктного статусу ОРДЛО мають вирішуватись у консультаціях та обговореннях із представниками Донецька та Луганська. «Це ключове розбіжність, яке Україна відмовилася узгодити», - зазначив Козак. Він додав, що компромісні формулювання шукали до останнього. Тому переговори і вийшли такими тривалими.

Дісталося від заступника глави адміністрації президента Росії та представникам Німеччини та Франції. Перший у якийсь момент здивував колег заявою, що йому настав час гуляти з собакою, розповів співрозмовник близький до російської делегації. Втім, Дмитра Козака більше обурило те, що Єнс Плетнер і Еммануель Бонн «не виявили необхідної твердості».

Готовності Парижа та Берліна натиснути на Київ у питанні виконання Мінських угод глава російської делегації не побачив: «Побачив спроби знайти якусь зручну нішу, щоб Україна продовжувала ту лінію, яку проводила упродовж попередніх восьми років».

Андрій Єрмак, як і Дмитро Козак, повідомив, що сторони нічого не поклали на папір. Але засмученим він від цього не виглядав. «Сьогодні ми не змогли дійти до єдиного документа,— розповів пан Єрмак.— Але таке бажання є».

Глави офісу українського президента обіцяв, що процес буде продовжено і нова зустріч відбудеться «дуже скоро знову». За його словами, «усі підтвердили, що налаштовані продовжувати переговори і всі зацікавлені, щоб переговори в "нормандському форматі" відбувалися». Він додав, що хоча між учасниками переговорів і існують розбіжності, «головне, що є воля продовжувати і домовлятися, і ми продовжуватимемо це робити».

Головний український переговорник також сказав, що всі учасники зустрічі підтвердили зацікавленість у проведенні саміту нормандської четвірки.

Останнім часом ЗМІ неодноразово писали, що Захід тисне на Київ щодо виконання Мінських угод. Почасти це підтверджувалось і заявами окремих українських чиновників. Так, секретар Ради безпеки України Олексій Данилов в інтерв'ю Associated Press попереджав західні країни, що його країну не слід примушувати до Мінська.

Судячи з заяв панів Козака та Єрмака, чи українська влада здатна протистояти тиску своїх партнерів, чи це тиск не такий вже й сильний, чи його зовсім немає. За великим рахунком, ситуація в переговорах повертається в доескаляційний період, коли політрадники лідерів країн «нормандського формату» регулярно зустрічалися або телефонували за відеозв'язком, годинами обговорювали Мінські угоди та розходилися, погодивши лише дату наступного контакту, та й то не завжди.

Треба сказати, що це влаштовує українську сторону, оскільки для керівництва країни виконання Мінських угод може призвести до серйозних внутрішньополітичних проблем аж до чергового Майдану. А ось переговори без підсумків для Києва є бажаними, оскільки безпечні: можна звітувати про те, що робота над врегулюванням конфлікту ведеться і нічим не ризикувати. У цьому сенсі Андрій Єрмак у Берліні своє отримав. Той випадок, коли відсутність результату є результатом.

bbabo.Net