Розмова німого з глухою — так глава МЗС РФ Сергій Лавров охарактеризував переговори, що відбулися в четвер, з його британською колегою Ліз Трасс. Будучи в Москві, вона так завзято відстоювала суверенітет України, що помилково зарахувала до її територій Воронезьку та Ростовську області. Ні про що значуще в результаті сторони домовитися не змогли. Не додали позитиву ні нових кроків Лондона, які розширюють можливості для покарання Росії за допомогою санкцій, ні заяви прем'єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона. Відвідавши штаб-квартиру НАТО в Брюсселі, він попередив: через дії Москви найближчим часом може статися щось по-справжньому жахливе.

Візит до російської столиці Ліз Трасс розпочала з відвідування МДУ. На зустрічі з ректором Віктором Садовничим вона розпитувала його про методики викладання у країні математики. "Результати, представлені вами, вражають", - не приховувала захоплення пані міністр. Віктор Садовничий, помітивши інтерес, вирішив допомогти іноземній гості поглибити математичні знання та подарував книгу власного авторства «Функціональний аналіз». Потім дипломат поклала квіти до Могилі Невідомого Солдата в Олександрівському саду.

Одразу після цього була «неприємна» частина першого за 4,5 роки візиту глави МЗС Британії до РФ — переговори із Сергієм Лавровим. Востаннє, ще до «справи Скрипалів», до Москви на цій посаді відвідав нинішній британський прем'єр Борис Джонсон. Хоча відносини між країнами були натягнуті і тоді, зокрема через Україну, його переговори в російському МЗС проходили в позитивному ключі. Називаючи себе «переконаним русофілом», Борис Джонсон багато жартував і міцно тиснув руку своєму колезі.

Цього разу атмосферу навряд чи можна було б назвати сприятливою. На прес-конференції Сергій Лавров визнав: «Відносини Росії з Великобританією, м'яко кажучи, залишають бажати кращого і, напевно, знаходяться на найнижчій позначці за багато років». Саму бесіду, головними темами якої стали Україна та загалом безпека в Європі, теж, схоже, не можна було назвати конструктивною. "Розмова німого з глухим у нас виходить, начебто слухаємо, але не чуємо", - підкреслив глава МЗС РФ. Його британська колега парирувала: «Я не була німою у нашій розмові, я чітко промовила позицію Великої Британії, також я слухала міністра Лаврова».

Свої мети у Москві Ліз Трасс не приховувала. Навпаки, вона випустила цілу серію повідомлень у Twitter про те, що наполягатиме, щоб російська влада відвела війська від кордону з Україною. У четвер — у російський День дипломатичного працівника — вона знову закликала Москву стати «на шлях дипломатії» та «відмовитися від риторики холодної війни».

Не забувала міністр нагадати і про наслідки ескалації: «Якби сталося вторгнення Росії в Україну, українці стали б боротися. То був би довгий, затяжний конфлікт. Союзники України запровадили б жорсткі санкції проти окремих інститутів та особистостей», - сказала вона у четвер. І навела, мабуть, найпереконливіший аргумент: «Ми повинні також чітко дати зрозуміти, що Північний потік-2 не запрацює». Щоправда, міністр не згадала, чи узгоджено цей захід з Берліном.

"Російські війська на російській території - це головне занепокоєння Лондона", - обурився на прес-конференції Сергій Лавров, давши зрозуміти, що на Україну ніхто нападати не збирається. Аргумент про те, що військові перебувають на території своєї країни, як розповіли два дипістники, міністр Лавров використав і в ході закритої частини переговорів.

«Ви ж визнаєте суверенітет Росії над Ростовською та Воронезькою областями?» — уточнив пан Лавров про всяк випадок. "Великобританія ніколи не визнає суверенітету Росії над цими регіонами", - після короткої паузи відповіла пані Трасс.

Втрутитися в ситуацію довелося послу Великобританії Деборе Боннерт, яка делікатно пояснила міністру, що справді йдеться про російські регіони. "Під час зустрічі мені здалося, що міністр Лавров говорить про частину України", - прокоментувала пізніше в інтерв'ю РБК незручну ситуацію Ліз Трасс.

Загалом на тему гарантій безпеки в Європі, як дав зрозуміти міністр Лавров, сторони не знайшли «якихось точок дотику». З тим самим результатом пройшла бесіда про Мінські угоди щодо Донбасу. «Розповіли про те, які кроки ми робимо для того, щоб переконати тих, хто має вплив на київський режим, змусити Зеленського (президента України Володимира Зеленського.— ) та його уряд виконувати зобов’язання»,— повідомив глава російського МЗС, додавши, що Лондон та Москва по-різному трактують угоди.Ліз Трасс наполягала: прогресу досягти можна, але Росія має зробити перший крок — «відвести важкі озброєння з регіону». У відповідь Сергій Лавров парирував: «Сьогодні пані міністр, коли я цю тему торкнувся сказала: "Так, треба, звичайно, подивитися на послідовність кроків". Що мається на увазі? Що береться лише вигідний для київського режиму пункт — про відновлення контролю над кордоном… А решту Київ робити не хоче».

Зазначимо, що переговори в МЗС проходили на тлі цілої низки ініціатив Лондона, які Москві ніяк не можуть подобатися. Серед них підготовка Британією законопроекту, який дозволить запроваджувати щодо РФ ширший спектр санкцій. Відповідна законодавча база знадобиться у разі «агресії щодо України». Раніше Лондон міг запроваджувати санкції безпосередньо проти тих, хто причетний до діяльності з дестабілізації ситуації в республіці. Тепер же, як раніше зазначала Ліз Трасс, російській стороні «ніде буде сховатися»: обмеження можуть торкнутися будь-якої особи або компанії, яка «цікавить Кремль». У четвер заступник голови британського МЗС Джеймс Клеверлі оголосив (цитата по Reuters): «Я підписав законопроект, який, як ми розраховуємо, набуде чинності у другій половині сьогоднішнього дня». Він додав, що зробив це, поки Ліз Трасс «чинить дипломатичний тиск» на Росію.

Крім цього, раніше пані Трасс заявила, що до кінця року уряд повернеться до розгляду законопроекту про економічні злочини, метою якого є боротьба з відмиванням грошей у Британії. Чи не насамперед — з боку заможних росіян.

Загалом представники уряду Сполученого Королівства не втомлюються повторювати, що перебувають «в авангарді зусиль з приборкання ворожості Росії щодо своїх сусідів».

Намагаючись відповідати цьому статусу, Борис Джонсон у четвер відвідав штаб-квартиру НАТО у Брюсселі, а потім Варшаву. На прес-конференції з генсеком альянсу Йєнсом Столтенбергом він не скупився на попередження про те, що Європа переживає «найнебезпечніший момент» у «найгострішій безпековій кризі» за останні десятиліття. Висловивши сумнів у тому, що РФ вже ухвалила рішення про напад на Україну, він додав: «Це не заперечує можливості того, що щось по-справжньому жахливе станеться незабаром».

У п'ятницю Бен Воллес відвідає Москву, де проведе переговори зі своїм російським колегою Сергієм Шойгу. Але, зважаючи на все, тон бесіди та її підсумки будуть трохи відрізнятися від того, що відбувалося в четвер у Будинку прийомів МЗС РФ.

bbabo.Net