Лівія знову повернулася до двовладдя. Парламент країни вибрав нового прем’єр-міністра. Ним став колишній міністр внутрішніх справ Фатхі Башага. У той же час, чинний глава уряду Абдель Хамід Дбейба не бажає відмовлятися від своїх повноважень. Проте депутати діють за своїми правилами. Водночас із обранням нового прем'єра вони проголосували за поправки до конституційної декларації країни.
Сьогодні Палата представників (парламент) Лівії більшістю голосів проголосувала за призначення колишнього глави МВС Фатхі Башагі на пост прем'єр-міністра Уряду національної єдності. Ще на початку тижня із семи кандидатів на посаду прем'єра парламент затвердив лише двох — пана Башагу та бізнесмена Халеда Бібаса. Сьогодні вранці перед голосуванням з'явилася новина, що Халед Бібас зняв свою кандидатуру — правда пізніше він це спростував, але було вже пізно: депутати проголосували за Фатхі Башагу. Знайшлися й ті, хто назвав процедуру фарсом, зрежисованим спікером парламенту Агілою Салехом. Втім, спочатку було зрозуміло, що Фатхі Башаги конкурентів немає.
У ході дебатів у парламенті пан Башага, що проходили на цьому тижні, пообіцяв, що не балотуватиметься на майбутніх президентських виборах, якщо обійме посаду голови нового уряду. Він також відмовився «від будь-якого юридичного імунітету» для себе та майбутніх міністрів у разі появи будь-яких судових звинувачень. Заява пана Башагі, по суті, означає гарантію для Агіли Салеха, що він не матиме такого значущого конкурента на президентську посаду на майбутніх виборах. Зв'язка Салех-Башага мала спрацювати ще рік тому, коли вони єдиним списком претендували на посаду глав Президентської ради та уряду. Цей список користувався одночасною підтримкою Анкари, Москви та Каїру. Але несподівано програв маловідомим на той момент широкому загалу кандидатам — бізнесмену Абдель Хаміду Дбейбе та дипломату Мухаммеду аль-Манфі, який очолив Президентську раду. Їхнім завданням була підготовка загальних виборів у країні, призначених на грудень 2021 року, а також об'єднання всіх державних органів. Після виборів вони мали передати свої повноваження новому президентові та прем'єру.
Протягом семи років у Лівії панувало двовладдя. На заході, у Тріполі, засідав Уряд національної згоди, а схід країни контролювала Лівійська національна армія на чолі з фельдмаршалом Халіфою Хафтаром.
Палата представників Лівії засідала також Сході країни, але вона жодного разу не збиралася повністю, оскільки частина депутатів залишалася заході. Розколоті були й інші державні органи, і навіть армія. Проте з середини 2020 року під егідою ООН розпочалися переговори, які у результаті мали покласти край розколу в країні. За сприяння ООН було створено Лівійський форум політичного діалогу (ЛФПД) у складі 75 осіб, який визначив графік виборів та обрав нові органи влади. Проте втілити у життя план по об'єднанню Лівії не вдалося.
Заплановані на грудень минулого року вибори не відбулися. Палата представників та Вища державна рада (консультативний орган, який часто називають верхньою палатою парламенту) не змогли домовитися про вибори, не був готовий і список кандидатів. Стало очевидним, що результати голосування можуть бути оскаржені в тій чи іншій частині країни, що вже було у сучасній історії Лівії.
Проте скасування виборів поставило питання про легітимність органів влади, обраних ЛФПД, адже вони були тимчасовими. Депутати Палати представників так і не змогли порозумітися з прем'єр-міністром, висловлювали йому претензії та політики на заході Лівії, особливо після того, як він продемонстрував амбіції балотуватися на президентську посаду. На думку експертів, суть більшості претензій до Дбейби була пов'язана з тим, що він дуже ретельно контролював державні витрати. Так чи інакше, у вересні парламент виніс вотум недовіри уряду Абдель Хаміда Дбейби, але продовжив роботу. Після скасування виборів депутати зробили нову атаку на прем'єр-міністра, а також без погодження з ним ухвалили нову «дорожню карту» щодо проведення виборів.
Поява у Лівії другого прем'єр-міністра створює непросту дилему для міжнародного співтовариства. Адже і Абдель Хамід Дбейба, і Палата представників однаково визнані ООН. У будь-якому разі очевидно, що у Лівії розпочався новий виток боротьби за владу. Питання — чи залишиться він лише у правовому полі чи виллється на вулиці. Напередодні голосування у Палаті представників за нового прем'єра стало відомо про замах на Абдель Хаміда Дбейбу. Арабські ЗМІ повідомили, що його машина потрапила під обстріл, з'явилася фотографія з пошкодженим кулею лобовим склом. При цьому по фотографії неможливо визначити, чи машина належала главі уряду. Сам прем’єр не постраждав.
bbabo.Net