Оптимістичні оцінки, якими президент Франції Еммануель Макрон описує свої поїздки до Росії та України, розходяться з абсолютно протилежними публікаціями у ЗМІ та позицією експертів. Якщо сам французький лідер говорить про успіх свого турне, то фахівці констатують абсолютну відсутність будь-якого прогресу. Чи вдалося Макрону зупинити подальшу ескалацію конфлікту на Південному Сході України та зайняти місце головного посередника у ньому — у матеріалі. Президент Франції Еммануель Макрон під час візиту до Москви озвучив російському колегі Володимиру Путіну деякі ідеї щодо ситуації в Україні, які не були узгоджені з іншими членами НАТО, стверджує Daily Mail. Йдеться про пропозицію Макрона закріпити за Києвом нейтральний статус, який позбавить його можливості вступити до Північноатлантичного альянсу.

Але, як звернули увагу джерела Daily Mail, нездатність французького президента проконсультуватися з союзниками до переговорів з Путіним може зробити будь-яку угоду безглуздою.

«Він [Макрон] займається своїми справами, ми не знаємо, що відбувається. Він вийшов за межі позиції НАТО. Але це цікаво», - сказало джерело в британському уряді.

У матеріалі також уточнили, що пропозиція Макрону щодо нейтралітету України не підтримують ні Північноатлантичний альянс, ні Київ.

Втім, сам Макрон на зустрічі із Зеленським заперечував, що колись розмірковував про можливу «фінляндизацію» України, — за аналогією із позаблоковим статусом Гельсінкі навіть за часів холодної війни.

«Україна мала нейтральний статус, але вона в односторонньому порядку його скасувала. І, звичайно, повертати його вона не буде. І Макрон із Путіним про це знають. Макрон сказав Путіну, що поїде до Києва і порушить це питання. Київ про це говорити, звісно, ​​не збирається. На цьому все закінчилося.

Це турне Макрона не дало жодних результатів, та й не повинно було принести. Це просто дешева містифікація», – пояснив експерт Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень Володимир Брутер.

Сам Макрон оцінює свої візити до Москви та Києва досить оптимістично. Після поїздки до Росії він заявив, що мав запобігти ескалації конфлікту в Україні та відкрити нові перспективи — ці завдання, за його словами, виконані. Макрон вважає, що Франція таким чином зміцнила довіру себе.

Суперечливість підсумків турне Макрона особливо наочно на епізоді з його прес-конференції у Києві, на якій він заявив, що Зеленський підтвердив бажання виконувати мінські угоди. У Кремлі після цього звернули увагу на те, що від самого Зеленського таких слів не почули.

«Ми не почули жодних слів від президента Зеленського про те, що вони готові швидко зайнятися тим, щоб виконати те, що давним-давно мало бути виконане з боку Києва. Цих слів ми не почули. Тому є й позитивні сигнали і є менш позитивними», — сказав прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков.

Як упевнений Володимир Брутер, поїздка президента Франції щодо цього абсолютно точно не змінила: Україна ніколи не виконувала ці домовленості і не збирається.

«Звичайно, Макрон не зупинив подальшу ескалацію. Та він і не пробував. Це просто його передвиборчий піар. Він просто нічого не зробив і нічого зробити не міг.

І самої ескалації насправді не відбувається, всі розмови про ескалацію вигадані. Росія справді зосередила там сили, але не для нападу, а на випадок, якщо Україна атакуватиме ЛДНР. І всі це розуміють», - зазначив експерт.

Завідувач сектору регіональних проблем та конфліктів Відділу європейських політичних досліджень ІСЕМО РАН Павло Тимофєєв також вважає, що зараз рано говорити про виконання Макроном завдань зі зняття всіх розбіжностей та деескалації, які він поставив перед собою.

Як звернув увагу експерт у розмові з , під час своїх поїздок до Росії та України Макрон розставляв абсолютно різні акценти. Так, у Москві він говорив, що зрозумів позицію Росії і згоден із необхідністю забезпечення її безпеки, діалогу на цю тему та врахування інтересів усіх сторін. У Києві президент Франції вказував на солідарність з керівництвом України, виступаючи за її територіальну цілісність.

«Він казав те, що від нього хотіли почути у Москві та у Києві», — зазначив експерт.

На думку Павла Тимофєєва, тепер Макрону потрібно обговорити ситуацію зі США, Німеччиною та Євросоюзом загалом. Як вважає експерт, у цьому криється головна проблема — чи вистачить президентові Франції сил, терпіння та авторитету для того, щоб переконати своїх співрозмовників у необхідності перейти до реальних дій замість простих заяв щодо необхідності дотримання мінських угод.«Головне, до чого прийшли Макрон і Путін, є конкретні точки дотику. Але щоб із них щось народилося, потрібна конкретна практична робота. Чи зможе і захоче Макрон робити це прямо зараз — найважливіше питання, але однозначної відповіді на нього немає. Своєму електорату він продемонстрував, що не пасивно спостерігає за ситуацією, а бере, виступає, робить правильні заяви. Для французів це його актив зараховано. Але чи буде це зараховано в актив вже на міжнародному рівні, чи дасть цей вояж якийсь імпульс до подальшої роботи, щоб Росія, Україна та ЄС робили якісь ходи, — поки що питання», — сказав він.

Головний посередник?

ЗМІ незадовго до цієї поїздки Макрона писали про великі перспективи, які вона обіцяє йому. Журнал Politico писав, що французький президент розраховував на переговорах 7 лютого досягти «мирної угоди» щодо врегулювання ситуації навколо України та за рахунок цього отримати статус лідера об'єднаного Євросоюзу, який можна порівняти зі становищем наддержави. До того ж після відходу з посади канцлера ФРН Ангели Меркель порожній місцем формального лідера «нормандського формату», на яке неодмінно міг заглядатися Макрон.

«Але зараз говорити про те, що він у результаті своїх переговорів із Путіним та Зеленським став головним посередником у врегулюванні конфлікту, не варто», — порадив Володимир Брутер.

Як зазначив Павло Тимофєєв, для Макрона цей образ цікавий, але питання, яким саме посередником він може стати. На думку експерта, французькому лідеру навряд чи хочеться бути листоношою, яка їде в одне місце, спілкується там і передає інформацію в інше.

«Швидше за все, він бачить себе посередником, який приїжджає до пункту А, домовляється, виробляє позиції, а потім їде до пункту Б і там теж веде переговори, намагаючись, виходячи з першої позиції, щось реалізувати. Внаслідок цієї човникової дипломатії він, грубо кажучи, спонукає сторони на те, щоб вони знаходили якісь точки дотику і далі виходили на якусь угоду. Цей образ посередника як майстра човникової дипломатії для Макрона більш цікавий, але чи діятиме він саме так, чи стане він таким човниковим дипломатом, а не просто листоношем, Макрону ще доведеться довести», — зазначив він.

Керівник Центру французьких досліджень Інституту Європи РАН, професор НДУ ВШЕ Юрій Рубінський упевнений, що Макрон претендує на роль подібну до тієї, що зіграв колишній президент Франції Ніколя Саркозі під час конфлікту в Південній Осетії в 2008 році. До речі, тоді Франція, як і зараз, була головою Ради ЄС. Сторони тоді уклали «план Медведєва — Саркозі», яким Росія повернула свої війська на позиції до п'ятиденної війни.

«Важливо враховувати, що Макрон очікує у квітні президентських виборів, йому важливо демонструвати активність.

Зважаючи на те, що він п'ять з половиною годин спілкувався з Путіним, а Шольц одночасно звіряв годинник з американцями, у них щось намічається.

Хоча Франції, звичайно, є що обговорювати з Росією і окрім України, наприклад, ситуацію в Малі, Буркіна-Фасо, де відбулися перевороти та з'явилася ЧВК Вагнера, та іранська ядерна угода. Але саме Макрон насамперед претендує на роль уповноваженого ЄС у діалозі з Росією», - сказав експерт.

bbabo.Net