На найбільшому міжнародному безпековому форумі — Мюнхенській конференції — цього року не буде офіційної делегації з Росії. Про це заявила представник МЗС РФ Марія Захарова. За інформацією, причин тому дві: суворі антиковидні обмеження для власників не визнаних Євросоюзом вакцин та роздратування російської сторони різкими висловлюваннями організаторів заходу.
"Російські офіційні особи не братимуть участі в майбутній Мюнхенській конференції з безпеки", - заявила на брифінгу в Москві Марія Захарова. При цьому вона назвала конференцію "колись шановним інститутом" і додала, що останнім часом інтерес до неї з боку Росії значно знизився.
У списку учасників наміченої на 18-20 лютого Мюнхенської конференції з безпеки від Росії на даний момент заявлені: голова правління Ощадбанку Герман Греф, президент Всеросійського союзу страховиків Ігор Юргенс і президент Інституту світової економіки та міжнародних відносин РАН Олександр Дінкін. Запрошено також нобелівського лауреата, головного редактора «Нової газети» Дмитра Муратова (його участь поки не підтверджено). Герман Греф входить до складу Ради спостерігачів Мюнхенської конференції з безпеки (у ньому 25 відомих нинішніх та колишніх державних діячів від РФ одна людина).
Голова конференції колишній високопоставлений німецький дипломат Вольфганг Ішингер сподівався, що в такий гострий момент для європейської безпеки у заході візьме участь президент РФ Володимир Путін, який у 2007 році виступив у столиці Баварії зі знаменитою «мюнхенською промовою». Проте у Кремлі запрошення відхилили.
За словами Вольфганга Ішингера, у Мюнхені цього року чекають близько 35 глав держав та урядів, а також віце-президента США Камалу Харріс. Як очікується, у конференції візьмуть участь близько 100 міністрів закордонних справ та оборони. Загалом до столиці Баварії приїдуть 600 делегатів від різних країн та міжнародних структур (до пандемії їх щороку було понад 2 тис.).
Учасників зі Східної Європи та Росії почали активно запрошувати до Мюнхена з 1999 року. До цього на започатковану в 1962 році конференцію звали переважно представників країн-членів НАТО. 1999 року в Баварію полетів заступник міністра закордонних справ РФ Євген Гусаров. 2000 року делегацію РФ очолив начальник Головного управління міжнародного співробітництва Міноборони Леонід Івашов. З 2001 по 2010 рік (крім 2007-го) до Мюнхена в різних якостях їздив Сергій Іванов, який обіймав посади секретаря Радбезу, міністра оборони, першого віце-прем'єра та віце-прем'єра РФ. З 2011 року делегацію РФ на конференції традиційно очолював міністр закордонних справ Сергій Лавров (крім 2016-го, коли у заході взяв участь тодішній прем'єр РФ Дмитро Медведєв). До російської делегації також входили інші високопоставлені дипломати, а також представники Ради федерації та Держдуми.
Минулого року через пандемію конференція не проводилася. У лютому 2021 року відбулася лише серія онлайн-розмов із тодішнім канцлером ФРН Ангелою Меркель, президентами США та Франції Джо Байденом та Емманюелем Макроном, а також генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем. За даними , організатори конференції розглядали можливість проведення таких самих онлайн-дискусій навесні або влітку з високопосадовцями з Росії та Китаю, але не склалося.
Серед причин, чому цього року російська участь у Мюнхенській конференції буде такою обмеженою, співрозмовники у Москві виділяють дві. По-перше, жорсткі антиковидні вимоги організаторів заходу. Тим, хто не має визнаного в Євросоюзі сертифікату про вакцинацію або перенесену хворобу, запропоновано після прибуття до Мюнхена сісти на шестиденний карантин. Нагадаємо, жодна з російських вакцин у ЄС офіційно поки що не зареєстрована, не приймають там і російських довідок про хворобу. З пояснень Вольфганга Ішингера на брифінгу випливало, що в окремих випадках організатори конференції готові були у взаємодії з місцевою владою робити для когось виняток, але не хотіли, щоб це ставало правилом. Один із співрозмовників, який раніше неодноразово літав у Мюнхен, назвав антиковидні вимоги там «звірськими». Вольфганг Ішингер сказав журналістам, що тільки в таких умовах можна зараз проводити міжнародний захід за участю такої кількості високопосадовців з різних країн.
Втім, справа не лише у жорстких вимогах до учасників.
Ще критично щодо Росії висловлюється Крістоф Хойсген. Наприкінці грудня він заявив в інтерв'ю редакційної мережі RND, що Володимир Путін «живе у світі своєї власної ностальгії, де міжнародне право не відіграє жодної ролі» і «прагне відновлення російської імперії, що нагадує Радянський Союз». Крістоф Хойсген, раніше так само, як і Вольфганг Ішингер, який обіймав високі посади в МЗС ФРН, закликав країни НАТО надіслати Росії чіткий сигнал у зв'язку з її політикою щодо України. "М'яка реакція буде витлумачена Путіним як слабкість і тільки спонукає його експансіоністські забаганки", - заявив він.
При цьому у російських (і не лише) дипломатів із Крістофом Хойсгеном і раніше не складалися стосунки. Наприкінці 2020 року, коли він, будучи постпредом ФРН при ООН, залишав Раду Безпеки після закінчення дворічного терміну як непостійний член, представники Росії та Китаю попрощалися з ним у вельми іронічній формі. «Хотів би попрощатися з вами афоризмом письменника Михайла Жванецького, який недавно покинув цей світ: "Як шкода, що ви нарешті йдете"», - сказав йому перший заступник постпреда РФ Дмитро Полянський. «Сподіваюся, що з вашим відходом Радбез краще виконуватиме свої обов'язки з метою підтримання міжнародного миру та безпеки. Скатертиною дорога, посол Хойсген»,— продовжив заступник постпреду КНР при ООН Ген Шуан (цитати з агенції «Інтерфакс»).
Тим часом Вольфганг Ішингер у ході брифінгу у вівторок сказав, що розраховує на участь міністра закордонних справ Китаю Ван І (у Пекіні щодо цього поки що не висловилися).
Щодо Росії, то, за словами Вольфганга Ішингера, деякі делегати підтверджують свою участь в останній момент, і він сподівається на додаткові заявки з РФ. Судячи із заяви Марії Захарової, розраховувати на це не варто.
bbabo.Net