Більшість жителів Європи впевнені, що Росія вторгнеться в Україну в 2022 році, тому вважають, що ЄС і НАТО необхідно підтримати Київ. Про це свідчать результати опитування, проведеного Європейською радою з міжнародних відносин (ECFR) у семи країнах, на долю яких припадає дві третини населення Євросоюзу. Експерти оцінили результати дослідження та розповіли, наскільки насправді войовничо налаштовані європейці.
«Дані опитування свідчать про щось подібне до геополітичного пробудження в Європі, - наводить слова директора Європейської ради з міжнародних відносин Марка Леонарда The Guardian. - Країни Євросоюзу зображалися розділеними, слабкими і такими, що не беруть участь у питаннях України, але громадяни Європи єдині: вони згодні з тим, що РФ може вжити військових дій і що ЄС разом зі своїми партнерами по НАТО повинен прийти на допомогу Києву».
Автори дослідження заявили, що «у стереотипі про те, що європейці вважають війну немислимою та сприймають світ як належне, вже не так багато правди». Вони сприймають свій світ як «у довоєнному, а не післявоєнному стані».
Таким чином, опитування, проведене наприкінці січня, показало, що більшість жителів семи опитаних країн (Німеччини, Франції, Італії, Швеції, Польщі, Румунії та Фінляндії) вважають, що Росія вторгнеться в Україну протягом 2022 року. Крім того, громадяни держав, що знаходяться найближче до східного кордону Європи, найбільше впевнені в цьому.
Незначним винятком у цьому зв'язку виявилася Фінляндія (44%), проте 51% респондентів у Франції та Італії, 52% у Німеччині, 55% у Швеції, 64% у Румунії та 73% у Польщі заявили, що, на їхню думку, російське вторгнення може статися вже цього року.
Водночас лише у Польщі більшість жителів (65%) вважають, що їхній власній країні слід втрутитися у разі ескалації конфлікту. У Швеції з такою позицією згодні 43% респондентів, у Німеччині – 37%, а у Фінляндії – 21%.
На запитання, кому вони найбільше довіряють у захисті інтересів громадян ЄС, якщо Росія справді вторгнеться до України, щонайменше половина опитаних у кожній країні – понад 60% у Польщі, Швеції, Італії та Румунії – відповіли, що довіряють ЄС. У двох країнах, Швеції та Фінляндії, довіра до ЄС була навіть більшою, ніж до НАТО.
Довіра до Вашингтона у зв'язку з боку європейців була значно нижчою, причому більшість респондентів у всіх країнах, окрім Польщі та Румунії, заявили, що довіряють Німеччині більше, ніж США. Навіть у Польщі НАТО (75%) та Євросоюз (67%) вважалися надійнішими захисниками, ніж Сполучені Штати.
«Звідки у людей має бути інша точка зору, якщо вся західна преса розкручує наратив про те, що Росія хоче напасти на Україну, – коментує німецький політолог Олександр Рар. - Ніхто в Європі не хоче слухати аргументи РФ, що вона має легітимні інтереси стежити за своєю власною безпекою, що вона не визнає розширення НАТО на Схід, тому що почувається під загрозою.
Західним ЗМІ на це наплювати. Вони активно пропагують такі установки: у Європі демократія, ліберальна система та найкраща мораль, тому вона має право робити те, що хоче. Росія, своєю чергою, агресивна, недемократична та неліберальна країна, тому в неї таких прав немає. РФ - ворог, якого треба поставити на місце, покарати та завалити санкціями. Це насправді дуже небезпечний наратив, який заразив голови мільйонів людей.
З іншого боку, звідки у пересічних жителів ЄС може бути інша інформація? Вони ж не читають російської преси. Європейці дивляться лише те, що їм подається у західному інформаційному просторі. А там 99% ЗМІ критично і навіть вороже налаштовані щодо РФ».
Водночас віце-президент Центру політичних технологій, професор Вищої школи економіки Олексій Макаркін також упевнений, що ідея захисту України стала соціально схвалюваною в умовах, коли таку позицію займають більшість зарубіжних ЗМІ.
«Якщо ми беремо медійний фактор, то тут простежується дуже проста схема: Москва – агресор, Київ – обороняється, – розповідає він. - Невипадково виник конфлікт між Росією та Німеччиною щодо мовлення RT. Справа в тому, що РФ дуже активно прагнула прорватися на інформаційний ринок ЄС, щоб представити свою точку зору, зокрема щодо українських подій.
У межах цього чинника накладається ще один момент. У Росії її і Європі різні трактування Мюнхенського угоди 1938 року. Це є великою травмою для західної Європи. РФ ще з часів Радянського Союзу виходить із того, що на Мюнхенській конференції Англія та Франція намагалися направити Німеччину проти СРСР.З європейської точки зору агресору здали слабку країну. Для сучасної західної культури це демонстрація слабкості, що неприйнятно. Тоді це була Чехословаччина. А якщо ми говоримо про сучасну громадську думку, то це екстраполюється на Україну».
Другий момент полягає в тому, що європейці здебільшого сподіваються на те, що війни не буде, вважає експерт. Людині взагалі властиво вірити у краще. Тому вони можуть так войовничо висловлюватися, зокрема, виходячи з того, що до прямої участі їхніх країн у цих подіях справа не дійде.
«У соціології важливо, як задаються питання, – зазначив політолог. - У цій ситуації йдеться, швидше, про політичну підтримку України. Але я думаю, що відповідь більшості європейців могла б змінитися, якби, наприклад, було порушено тему безпосередньої військової підтримки. Навряд чи вони хочуть, щоб до цього українського конфлікту були залучені збройні сили держав Європи».
bbabo.Net