Кілька неприємних днів пережили в Киргизії власники карток деяких комерційних банків, що працюють у республіці. Жителі країни не могли розплатитися в магазинах і стикалися з проблемою переведення в готівку коштів. Національний банк (НБ) був змушений організувати термінову зустріч із керівництвом фінансово-кредитних установ та Держслужби фінрозвідки, на якій учасники обговорили можливі заходи для мінімізації ризиків. Чи зможе Киргизія впоратися із подібними викликами у майбутньому?

Північний "вітер"

- Проблеми почалися того ж дня, коли в Казахстані спалахнули заворушення, - згадує бішкекчанка Марина Гулієва. - Ми з чоловіком розраховувалися у продуктовому магазині, коли касир повідомив, що картка не працює. Готівки, що були з собою, нам не вистачило.

Випадок з Мариною був непоодиноким. З проблемою розрахунків у перші дні січня зіткнулися тисячі власників карток, які дуже популярні у столиці та великих населених пунктах Киргизії. Жителі республіки обмінювалися тривожними повідомленнями про неможливість не тільки розплатитися за покупки, а й перевести в готівку власні гроші. Сотні терміналів та банкоматів припинили працювати. Незабаром це призвело до того, що в соціальних мережах та месенджерах почали тиражуватися заклики відмовитися від послуг банків та повернутися до надійних засобів розрахунку – звичайних монет та банкнот.

Проблема, як з'ясувалося невдовзі, стосувалася зовсім міжнародних платіжних систем, а кількох банків, які, на жаль, раніше успішно просували у республіці розвиток систем безготівкових розрахунків. Керівництво цих фінансово-кредитних установ пов'язало труднощі, що відбуваються, з заворушеннями в Казахстані (РК). У сусідній республіці, як виявилося, розташовувалися сервери та маршрутизатори цих банків. Збої в глобальній мережі у зв'язку з тим, що відбувається в РК, призвели до того, що ряд власників карток втратив можливість навіть проводити мобільні та інтернет-платежі.

Щоб хоч якось компенсувати клієнтам незручності, керівництво банків пішло на безпрецедентні заходи. Жителям Киргизії дозволили перевести в готівку кошти без комісії, а користувачам національної системи "Елкарт" - без обмежень за сумою. Але, на жаль, ситуацію це не виправило. За довірою системі безготівкових платежів було завдано чутливого удару. На жаль, не перший.

Проблеми зростання?

- Загалом, це не вперше, коли виникають такі ситуації, - ділиться житель Іссик-Кульської області Керім Асанов. – Я, наприклад, зіткнувся з проблемами влітку. Ми з дружиною тримаємо гостьовий будинок на узбережжі. Влітку 2021 року - у розпал сезону - ми раптом виявили, що платіжні картки не працюють. Причому не лише у нас. Багато клієнтів було неможливо перерахувати гроші й цим підтвердити бронь. Вкрай неприємна історія. Доводилося просити розплачуватися готівкою. Тобто відпочиваючим, які зупиняються в нашому гостьовому будинку, потрібно було брати в дорогу велику суму готівкою або шукати спосіб перевести в готівку гроші вже в Чолпон-Аті. Погодьтеся, це дуже незручно, особливо для жителів Росії чи Казахстану. У моєму банку це пояснювали роботою з перенесення даних клієнтів на нові сервери.

За словами Керіма Асанова, схожі проблеми виникали з платіжними картками та на початку пандемії. Але тоді це стосувалося в основному переведення в готівку коштів. Деякі банки обмежили клієнтів у сумі, яку можна було зняти у банкоматах, змушуючи людей буквально штурмувати офіси фінансово-кредитних установ. Біля кас у ті дні вишиковувалися величезні черги. Все це свідчить про те, що шлях Киргизії до запровадження безготівкових розрахунків непростий і тернистий, хоча населення морально підготовлено до того, щоб відмовитися від використання у торгівлі та розрахунках готівки.

Згідно з офіційними даними, кількість банківських платіжних карток у республіці стабільно зростає. За оцінками НБ КР, щороку воно збільшується на 5-15 відсотків і вже перевищило 3,5 мільйони штук. Іншими словами, пластикову картку має практично кожен другий житель країни. Почасти це успіх влади. Близько 2,3 мільйона платіжних карток на руках належить національній системі "Елкарт". Проте другою за популярністю стала VISA – понад мільйон карток, що діють у Киргизії.

Одночасно зростає кількість операцій у POS-терміналах в торгово-сервісних організаціях. За минулий рік кількість розрахунків за допомогою банківських карток зросла як мінімум на 70 відсотків. Причому такий значний результат поки що зумовлений популяризацією безготівкових операцій у столиці. На неї припадає найбільша кількість - близько 40 відсотків - банківських карт, які має населення Киргизії.

Ризики та рішення Однією з причин НП із платіжними картками у січні називається тісний зв'язок фінансової системи Киргизії з сусіднім Казахстаном, яка колись, навпаки, вважалася вигідною для гірської республіки. Банківський сектор КР довгий час залишався популярним з погляду інвестицій із ближнього та далекого зарубіжжя. Частка іноземного капіталу у фінансово-кредитних установах країни оцінюється приблизно 10 мільярдів сомів. Чверть цієї суми посідає саме Казахстан.

Уроки з того, що сталося, схоже, винесено. Один із системотворчих банків, який мимоволі ледь не став причиною кризи у фінансовій системі республіки, заявив, що змінюватиме політику і зробив перший крок. Як повідомляють у Киргизькій фондовій біржі, фінансово-кредитна установа вирішила не нараховувати дивіденди за підсумками року та направити чистий прибуток (близько 797 мільйонів сомів) у свій розвиток.

Зі стриманим оптимізмом дивиться на майбутнє фінансової системи та регулятор. Незважаючи на тривогу клієнтів банків, підстав для паніки, як стверджують у Нацбанку, не було. Як запевняє його керівництво, фінансово-кредитна система країни має достатній запас міцності. Це дозволяє всім без винятку комерційним банкам країни працювати стабільно, у штатному режимі.

- Банківська система Киргизстану стабільна та стійка, - стверджують у НБ КР. - Ресурсів для виконання фінансових зобов'язань є достатньо. Сумарні активи сектора становлять понад 340 мільярдів сомів. Банки надають клієнтам повний спектр послуг, включаючи як національні, так і міжнародні платежі.

Цю оцінку поділяють у Спілці банків (СБ) КР. В організації стверджують, що події в Казахстані хоч і викликали паніку у обивателів, але загалом на роботу системи не вплинули. За словами президента СБ Анвара Абраєва, загрози закриття якогось із банків у республіці не було, а громадяни захищені від втрати грошей, оскільки в КР вже кілька років працює спеціальна організація зі страхування вкладів – Агентство із захисту депозитів КР.

Тим часом

Уряд Киргизії у півтора рази збільшив статутний капітал "Айил Банку". Фінансово-кредитна установа є одним із найбільших інститутів країни, створених для реалізації державних програм, спрямованих на розвиток агросектору та реального сектора економіки. Кабінет міністрів виділив "Айил Банку" 2,4 мільярда сомів, що дозволило збільшити статутний капітал до 5,9 мільярда.

bbabo.Net