Через два роки Республіка Корея відновила прийом киргизстанців за трудовими договорами, про що повідомив міністр праці, соціального забезпечення та міграції КР Кудайберген Базарбаєв. У березні 2020 року офіційний Сеул у зв'язку з пандемією COVID-19 призупинив набір та навчання робочої сили з Киргизії, які здійснювалися в рамках Меморандуму про взаєморозуміння між країнами.
Документ реалізується понад десять років. За цей час понад 3500 громадян КР змогли працевлаштуватися у різних галузях економіки Кореї. Однак ця цифра не така велика, якщо враховувати, що щорічна квота становить 2000 осіб.
Киргизія не добирає до заповітної цифри не тому, що бажаючих попрацювати у Південній Кореї мало. Навпаки, центри прийому та підготовки кадрів не можуть вмістити всіх кандидатів. Причина в тому, що жорсткий відбір після тримісячних курсів у кращому випадку відбувається один із десяти.
Працевлаштуватися киргизстанцеві в інших зарубіжних країнах навіть без знання мови – у тій же Туреччині чи Об'єднаних Арабських Еміратах – цілком можливо. Десятки тисяч наших співвітчизників працюють у цих країнах доглядальницями, домробітницями, у сфері туризму та торгівлі.
Якщо говорити про величезний ринок праці ЄАЕС, то для громадян із країн Євразійського економічного співтовариства відкриті необмежені можливості для працевлаштування у будь-якій із них. При цьому найчастіше роботодавці заплющують очі на відсутність необхідної кваліфікації, трудового стажу, освіти, незнання російської мови.
Але це до певного часу. Два останні роки показали, що ринок праці ЄАЕС пристосовується до нових умов.
- Криза змусила відчути нову реальність, коли працювати стали як по-старому, так і на віддаленні, - заявила доктор економічних наук, директор центру міжнародних наукових досліджень СПБГЕУ Олена Васильєва, виступаючи перед учасниками міжнародної конференції в Бішкеку.
Киргизькі експерти з питань міграції чудово усвідомлюють, що з року в рік вимоги до найманих працівників тільки зростають через конкуренцію, що посилюється. У мінсоцпраці неодноразово зазначали, що киргизстанці працюють за кордоном не за спеціальністю, часто на низькокваліфікованій роботі. Вже там вони набираються досвіду та навичок. Гостро стоїть питання про те, щоб такі кадри рано чи пізно повернулися додому та були потрібні на внутрішньому ринку праці.
Так, з 2014 року понад 50 тисяч молодих киргизстанців встигли попрацювати у Туреччині у сфері послуг та громадського харчування. Багато хто з них – випускники академії туризму, які на турецьких курортах пройшли гарну професійну та життєву школу. З-поміж навчених фахівців можна було б зібрати кістяк інструкторів, які б передали свій досвід колегам по бізнесу. Такою ідеєю поділився один із керівників міністерства Алмаз Асанов. За його словами, у світі висока потреба в няньках та доглядальницях. Багато наших жінок у Туреччині, Італії, Південній Кореї виконують саме таку роботу. Водночас у республіці немає школи чи курсів, які б готували таких фахівців.
Киргизстанці багато професій доводиться освоювати на льоту. Знання російської дає незаперечні переваги у боротьбі за вакансії. Але лише тим, хто приїжджає до Росії щодо готових на роботу на новому місці. Як показує практика, більшість їде до Москви, Новосибірська, Єкатеринбурга, Томська не з готовим резюме і договором з роботодавцем, а на авось.
Якщо раніше знайти роботу навіть за такого підходу було нескладно, то сьогодні ситуація змінюється. За інформацією представника спілки "Ленінградська обласна торговельно-промислова палата" Ірини Панченко, оголошення про найм на роботу дають підприємства обробної промисловості, торговельні мережі, готелі. На будівництва Санкт-Петербурга та області потрібні тисячі робітників. Однак ці вакансії не заповнюються, тому що навички будівельних професій мають лише сотні претендентів.
За словами Ірини Панченко, є великий список затребуваних фахівців, яким компанії та підприємства готові платити від 60 і більше тисяч карбованців на місяць. Але й вимоги до професійних якостей кандидата вищі, ніж до маляра чи касира.
У проекті "Робота без кордонів" беруть участь вже діючі системи з п'яти країн-учасниць ЄАЕС: вірменська інформаційна система пошуку роботи та підбору персоналу "Горц" (http://workforall.am), білоруський інформаційний портал державної служби зайнятості (http:/ /gsz.gov.by), казахстанський інформаційний портал "Робота" (https://www.enbek.kz/), інформаційний портал "Зайнятість" міністерства праці та соціального розвитку КР (http://www.zanyatost.kg), Російська інформаційна аналітична система "Робота в Росії" (https://trudvsem.ru/).
Скористатися системою пошуку "Робота без кордонів" можна після авторизації у цих національних інформаційних системах.
bbabo.Net