У суботу в Парижі та кількох інших французьких містах відбулися демонстрації у рамках руху «Конвей свободи» — Convois de la liberte. Протестувальники брали приклад із канадських далекобійників, які заблокували Оттаву. Ні надії, ні побоювання не виправдалися, результат виявився скромним, але учасники показали, що за вірусні роки невдоволення у суспільстві не лише не ослабло, а й посилилося. Розповідає кореспондент у Франції Олексій Тарханов.
Весь тиждень столиця Франції чекала великого лиха. Журналісти пророкували, що в суботу в Париж нагрянуть «жовті жилети» на вантажівках та встановлять владу анархії. Репортажі з Канади розповідали про те, як розлютована шоферня взяла до заручників мешканців цілих міст. Усі чекали, що французькі незадоволені під розгорнутим бойовим хештегом #convoipourlaliberte підуть на Париж. Поліція, а потім і суд заборонили автомобільну акцію (інші, піші, демонстрації були, до речі, дозволені) та постаралися убезпечити головні вулиці французької столиці. Префект Парижа Дідьє Лальман пригрозив учасникам: "Ми виявимо твердість і не допустимо блокувань!". І вивів на вулиці всю поліцейську техніку, зокрема старі бронетранспортери, які вже півстоліття стоять на озброєнні жандармерії. Машини, пофарбовані в синій жандармський колір, завмерли на перехрестях Єлисейських Полів — заповітної мети протестувальників.
У п'ятницю стоянки біля воріт Парижа були заповнені машинами демонстрантів, поліція намагалася їх не пропускати, спрямовуючи на об'їзні дороги. Префектура продовжувала лякати демонстрантів, нагадуючи, що за злісне блокування руху можна отримати два роки або €7500 штрафу, але протестувальники явно пропускали це повз вуха. У всякому разі, незважаючи на всі зусилля поліції, близько сотні автомобілів опинилися годині до 10-ї ранку на Єлисейських Полях і перекрили рух у «верхній» частині магістралі, ближче до Тріумфальної арки. Поліція, якій у місті було так багато, як у найгірші дні «жовтих жилетів», спочатку залишалася осторонь, але ближче до полудня застосовувала сльозогінний газ. Правоохоронці сподівалися, що автомобілісти не зможуть залишатися в машинах і їх покинуть, або поїдуть. Так і сталося: залишені машини розтягли поліцейські евакуатори, особливо наполегливим «конвоїрам свободи» поліцейські розбивали шибки, а потім їх змушували вийти з машини — назустріч штрафам. Усього за день, за підрахунками поліції, було виписано 513 штрафів, заарештовано 97 людей.
Ті, хто побоювався повторення заворушень «жовтих жилетів», що вирували кілька років тому по суботах, зітхнули з полегшенням. «Конвоїри свободи» виявилися не такими вже й страшними.
Єлисейські Поля наповнили не декласовані погромники, а законослухняні автовласники, зовсім не готові кинути машину посеред вулиці, не заплативши за стоянку, і вступити в зіткнення з поліцією.
Не було на Єлисейських Полях та машин-великовантажів, які відіграли ключову роль у канадських протестах. У Франції мало далекобійників-індивідуалів, водії працюють на транспортних підприємствах і не можуть вільно розпоряджатися великовантажами, які їм не належать.
Після відходу автоколони на Єлисейських Полях залишилися групки маніфестантів, які з'явилися сюди в пішому порядку. Поліція, яка контролювала проспект до вечора, кілька разів їх розсіювала, застосовуючи палиці та сльозогінний газ. Погромів, пожеж, масштабних зіткнень вдалося уникнути. У цей самий час інших вулицях Парижа проходили дозволені піші демонстрації проти санітарних обмежень, які розвивалися досить мирно.
Цікаво бачити, як менш ніж за два місяці до президентських виборів усі події перетворюються на аргументи тієї чи іншої виборчої кампанії.
Оголосивши напередодні демонстрації про поступове зняття санітарних обмежень, уряд спробував зіграти на випередження — навіщо протестувати проти того, що так зникне до літа?
Думаю, що частково це подіяло. Але так само було помітно, що, незважаючи на всі переддемонстраційні страшилки, поліція була відносно обережною у діях, щоб не зіпсувати президентові фінал його правління.
Проте, говорячи про «жовті жилети», можна згадати щодо спокійний, мирний початок руху, який супроводжувався петиціями уряду з вимогами-проханнями піти народу назустріч у тому, що йому здається важливим. Подібну петицію направили у п'ятницю президентові та прем'єр-міністрові та нинішні «конвоїри свободи». Вони просили повернути «свободу, якої ми були позбавлені протягом двох років у зв'язку з винятковими обставинами, які сьогодні більш неактуальні». Демонстранти вимагали скасування «будь-яких зобов'язань щодо вакцинації» та призупинення щеплень до завершення незалежного розслідування можливої «змови фармацевтичних компаній». А найчастіше вони протестували проти «створення суспільства на основі цифрової ідентичності без контролю за його змістом», тобто проти глобального контролю за населенням.
bbabo.Net