Україна та інші країни-підписанти Віденського документа 2011 року у вівторок зберуться на майданчику ОБСЄ, щоб обговорити військову діяльність Росії. Раніше Москва проігнорувала 48-годинний ультиматум з боку Києва. На тлі заяв про неминучість війни від представників України у понеділок прозвучали і радикальні пропозиції щодо того, як її можна уникнути. Так, посол України в Лондоні Вадим Пристайко припустив відмову республіки від курсу вступу до НАТО. В українській опозиції вбачали в цьому «ознаки співпраці з країною-агресором», натомість у Кремлі ідею оцінили високо, хоч і утрималися від зайвого оптимізму.

«Готові на багато поступок, щоб уникнути війни»

У вівторок, як очікується, пройдуть ініційовані Києвом консультації країн-підписантів Віденського документа 2011 року щодо заходів зміцнення довіри та безпеки. Ця угода, яку схвалили 56 країн-членів ОБСЄ (всі, окрім Монголії), передбачає механізм консультацій у зв'язку із «незвичайною військовою діяльністю» одного з підписантів. Увечері в неділю зустріч запросив глава МЗС України Дмитро Кулеба для «обговорення посилення та переміщення військ РФ» вздовж українського кордону. Такого кроку було зроблено після того, як Москва проігнорувала висунутий Києвом ультиматум: 11 лютого українська влада дала керівництву РФ 48 годин на те, щоб подати детальну інформацію про накопичення військ на західних рубежах країни.

Два джерела в МЗС РФ у понеділок вдень повідомили, що рішення щодо участі в засіданні 15 лютого ще не прийнято, але, швидше за все, Росія не братиме в ньому участі.

Нагадаємо, що у квітні 2021 року, у період минулого загострення ситуації на кордоні, РФ взяла участь у аналогічній зустрічі. Представники російської делегації тоді наполягали, що Віденський документ Москва не порушувала, а також у відповідь звинувачували Київ у «незвичайній військовій діяльності» на Донбасі та використанні угоди як інструменту «інформаційної війни». Ті самі аргументи у понеділок навів речник президента РФ Дмитро Пєсков. "Не менш масштабні переміщення збройних сил України, різних підрозділів різного характеру здійснюються і в прикордонній зоні на українській території", - наголосив він.

Тим часом у Києві анонсували: якщо інформація, подана в ході консультацій, видасться їм незадовільною, то вже у п'ятницю МЗС України ініціює спільне засідання двох органів ОБСЄ — Постійної ради та Форуму із співробітництва у галузі безпеки. Його метою стане «вироблення рекомендацій щодо подальших кроків щодо Росії». Про це розповів на брифінгу речник МЗС республіки Олег Ніколенко.

Тим часом із наближенням 16 лютого (у США припускають, що цього дня Росія почне вторгнення в Україну) звучить дедалі більше ідей щодо зниження напруженості. Так, одну пропозицію напередодні старту Мюнхенської безпекової конференції, яка пройде 18–20 лютого, висунув голова форуму Вольфганг Ішингер. За його словами, частину вимог РФ (наприклад, про нерозміщення в Україні військ країн Заходу та ударних озброєнь) можна ухвалити. У відповідь російська сторона, додав пан Ішингер, «має бути готова взяти на себе відповідні зобов'язання, наприклад, за такими темами, як Калінінград (розміщення озброєнь у Калінінградській області.— )».

Крім того, зі скандальною, майже крамольною для Києва заявою у понеділок в ефірі BBC Radio 5 виступив український посол у Лондоні Вадим Прістайко. Він припустив, що Київ за певних обставин міг би відмовитися від шляху до членства в НАТО, якщо це запобігло б війні з РФ. «Ми гнучкі, ми намагаємося знайти найкращий спосіб вирішення проблеми. Якщо нам доведеться вдатися до серйозних поступок, це те, що ми можемо зробити»,— заявив він.

«Якимось чином зафіксована відмова України, підтверджена відмова України від ідеї вступу до НАТО, безумовно, був би кроком, який суттєво сприяв би формулюванню більш значущої відповіді на російські занепокоєння»,— сказав Дмитро Пєсков. Щоправда, додав: навряд чи варто говорити про «зміну концептуального зовнішньополітичного світогляду Києва».

Тим часом українська опозиція одразу побачила у заяві пана Пристайка «ознаки співпраці з країною-агресором» та вимагала його відставки. «Посол має бути негайно відкликаний, позбавлений посади та звільнений із лав МЗС»,— написала у Facebook депутат від партії «Європейська солідарність» Ірина Фріз, нагадавши, що курс на вступ до НАТО та ЄС закріплений у конституції України.

«Ми перебуваємо на краю прірви»

У Росії продовжують стверджувати, що м'яч у ситуації навколо України перебуває на стороні Заходу. «Нам нема чого деескалувати,— підкреслив у понеділок заступник директора департаменту з питань нерозповсюдження та контролю над озброєннями МЗС РФ Олег Постніков.— Це Заходу потрібно забезпечити деескалацію, насамперед досягнувши від своїх підопічних у Києві неухильного та всеосяжного (виконання.— ) мінського комплексу заходів» .

Тим часом на Заході дотримуються колишніх позицій. Так, британський прем'єр Борис Джонсон заявив в інтерв'ю провідним телеканалам країни: «Ситуація дуже небезпечна і складна. Ми знаходимося на краю прірви, але президент Путіна ще має час зробити крок назад».

На цьому тлі Київ у понеділок залишали іноземні дипломати. Про відкликання більшості співробітників посольства оголосила Японія. Того ж дня основний штат співробітників посольства США, за даними Інтерфакс-Україна, переїхав до Львова.

Всього за останні кілька днів із закликом до своїх громадян якнайшвидше покинути Україну виступила влада понад 40 країн.

Виїжджали й самі українці. Принаймні секретар української Ради національної безпеки та оборони Олексій Данилов розповів у понеділок: за межами країни перебувають 23 депутати Верховної ради. А видання «Українська правда» повідомило: республіку залишили 100 найбагатших українців, які входять до першої трійки списку за версією Forbes Рінат Ахметов та Віктор Пінчук, а також інші бізнесмени з цього списку — Вадим Новинський, Василь Хмельницький та Вадим Нестеренко.

За словами Володимира Зеленського, цим бізнесмени вже підписали вирок. Критиці зазнали й іноземні дипломати: «Велика помилка, що деякі посольства переїжджають до Західної України. Україна цілісна. Тому якщо, не дай боже, щось станеться, буде скрізь. Не можна бути від ескалації або від проблем за п'ять чи шість годин». При цьому як позитивний приклад пан Зеленський навів свою сім'ю, яка, попри все, залишається у Києві. "Моя сім'я завжди зі мною, завжди з Україною", - запевнив він на прес-конференції з Олафом Шольцем.

А ввечері пан Зеленський звернувся до нації, оголосивши 16 лютого Днем єднання українців. Президент серед іншого доручив цього дня підняти державний прапор на будинках та спорудах у всіх населених пунктах та виконати о 10:00 український гімн. «Сьогодні не просто День закоханих сьогодні день закоханих в Україну. Ми віримо у власні сили», - сказав він. І резюмував: «Зараз вам, можливо, здається, що довкола темрява, але завтра знову зійде сонце над нашим мирним небом».

bbabo.Net