Атаки 11 вересня справді змінили наш світ. Війна Америки з тероризмом з метою витіснення Аль-Каїди та жорстокого режиму Талібану на її шляху була підтримана значною частиною міжнародного співтовариства. Однак ця війна так і не була виграна, і, якщо взагалі, шаблон невибіркових огидних дій від 11 вересня проти в основному цивільного населення процвітав і наслідували (хоча і в менших масштабах) вовки-одиначки, групи, а іноді й приховано державними акторами під приводом припинення гноблення та виправлення вікових бід у державах і суспільствах у всьому світі.
Двадцять років потому американський стиль національного будівництва в Афганістані зазнав невдачі. І така невдача була задокументована, коли Захід кинувся зібрати речі та евакуювати Афганістан у серпні минулого року, залишивши країну страждати від найгіршої гуманітарної кризи. У той час як міжнародні організації намагаються знайти необхідні кошти, щоб нагодувати голодних афганців, США під керівництвом президента Джо Байдена вирішили конфіскувати активи на 7 мільярдів доларів, що належали попередньому афганському уряду. Минулого тижня Байден підписав наказ про розподіл коштів між жертвами терактів 11 вересня і вкрай необхідною допомогою для пост-американського Афганістану.
Таліби назвали цей крок «крадіжкою», що відображає найнижчий рівень «морального розпаду». Інші афганці також розкритикували цей крок США, заявивши, що він «несправедливий і несправедливий». Колишній президент Афганістану Хамід Карзай нагадав Вашингтону, що афганці також були жертвами колишнього лідера Аль-Каїди Усами бін Ладена, і закликав Байдена скасувати свій наказ. Але він не замислився, хто, ймовірно, компенсує афганцям їхні втрати в результаті багатьох міжнародних помилок, скоєних у їхній країні.
Страждання і голод не є новим для афганців. Багато з них залишили свою країну заради безпеки чи кращої можливості, чи то в результаті радянського вторгнення, під час вторгнення США чи після повернення Талібану.
Рани того дня залишаються відкритими як для американських жертв терористичних атак, так і для афганського народу.
Талібан, який воював з очолюваними США силами як повстанці протягом 20 років, а тепер контролює всю країну, не був визнаний Америкою чи будь-якою іншою країною, в основному через їхні дотримання прав людини. Проте, в умовах жахливої бідності, яка охопила країну, Вашингтон шукає способи допомогти, обходячи стороною Талібан. Він планує перекласти заморожені кошти в розмірі 3,5 мільярда доларів у фонд гуманітарної допомоги, який буде надано на благо народу та майбутнього Афганістану.
Інші 3,5 мільярда доларів забезпечать людям, які постраждали від 11 вересня, і надалі отримувати вигоду принаймні на даний момент, оскільки вартість підтримки позивачів лише протягом наступних 10 років оцінюється в 10 мільярдів доларів.
Компенсація, відшкодування та забезпечення належного догляду за жертвами та їхніми родинами є правом у розвинених країнах. Видача заморожених активів президента Байдена буде позитивно оцінена в рік проміжних виборів в Америці, але мені важко зрозуміти, що активи бідних і позбавлених майна афганців використовуються для поповнення компенсаційної схеми США.
Іронія полягає в тому, що через 20 років після 11 вересня рани залишаються відкритими як для американських жертв терористичних атак, так і для афганського народу. Схоже, що федеральний уряд США не зміг знайти відповідний механізм фінансування, щоб розширити компенсаційну схему на тих, хто цього заслуговує, тому замість цього використовує афганські кошти. Аналогічно, минулого року Талібан кинувся захопити контроль над Афганістаном, проганяючи іноземні сили, не враховуючи, як фінансувати свій прихід до влади або свій обов’язок забезпечити своїх підданих предметами першої необхідності.
Відмова від відповідальності: думки, висловлені авторами в цьому розділі, є їх власними і не обов’язково відображають точку зору bbabo.net
bbabo.Net