Україна (bbabo.net), - Влада України не розглядає жодних змін до Конституції країни для надання особливого статусу окремим районам Донецької та Луганської областей. Про це в інтерв'ю ТСН заявила голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк. 31 серпня 2015 року український парламент на закритому засіданні з вимкненим табло голосував зміни до Конституції, зокрема за особливим статусом Донбасу. Видання запитало у голови партії «Слуга народу», чи не розглядає влада зараз жодних змін до Конституції щодо особливого статусу Донбасу. Ні, ми не розглядаємо. Тим більше, такі ганебні засідання, які були у 2015 році, у цій ВР (Верховній раді) точно не відбудуться», — відповіла Шуляк. При цьому внесення особливого статусу Донбасу до Конституції є одним з основних пунктів Мінських угод. 15 лютого після візиту до Києва канцлер ФРН Олаф Шольц заявив, що президент України Володимир Зеленський пообіцяв йому внести законопроекти щодо Мінських угод. Також Шольц сказав, що вирішення кризи в Україні можливе через виконання «формули Штайнмайєра». Відповідно до цієї формули, вибори на непідконтрольній території Донбасу мають пройти до передачі контролю над кордоном. І відразу після цього має набути чинності закон про особливий статус.
Київ хоче, щоб влада ФРН організувала саміт у «нормандському форматі» найближчим часом. Про це заявив український посол у Берліні Андрій Мельник в інтерв'ю, опубліковане 17 лютого в газетах німецької редакційної групи FUNKE. "Ми очікуємо від канцлера [Олафа] Шольца скликання саміту в "нормандському форматі" у найближчі тижні", - сказав він. Мельник додав, що найголовніше зараз уникнути війни в Європі. "Українці чекають, що після візиту Шольца до Москви дипломатія з боку Німеччини буде не тільки динамічною, а й насамперед принесе конкретні результати", - сказав він. "Нормандський формат" існує з червня 2014 року. Тоді на святкуванні 70-річчя висадки військ союзників у Нормандії лідери Росії, України, Франції та Німеччини вперше обговорили шляхи виходу із кризи на Донбасі. У лютому 2015 року в Мінську за підсумками переговорів лідерів «нормандської четвірки» було підписано план мирного врегулювання конфлікту — Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод, проте він досі не реалізований.
Уряд Канади на випадок загострення ситуації в Україні забезпечив шляхи відходу своїх громадян через сусідні країни. Про це у середу, 16 лютого, повідомив телеканал CBC із посиланням на офіс міністра закордонних справ. «В офісі міністра закордонних справ Мелані Жолі повідомили, що міністр отримала запевнення від її колег у Польщі, Румунії, Угорщині та Словаччині, що канадці, які тікатимуть з України, зможуть безперешкодно в'їхати [в ці країни]», — йдеться у повідомленні. Крім того, канадське МЗС зараз веде переговори з Кишиневом, щоб громадяни Канади могли покинути Україну через Молдову.
Ізраїлю у разі ескалації в Україні буде потрібна допомога РФ в евакуації своїх громадян, повідомляє портал Axios з посиланням на ізраїльських високопосадовців. За даними порталу, Ізраїль хоче отримати від Росії гарантії того, що він матиме можливість відкрити гуманітарні коридори для евакуації громадян у сусідні з Україною країни по суші. На випадок евакуації посольства вже було створено альтернативну дипломатичну місію у Львові. Гендиректор МЗС Ізраїлю Алон Ушпіз обговорив ці питання 16 лютого із заступником міністра закордонних справ Росії Михайлом Богдановим, зазначає портал.
Міністр фінансів США Джанет Йеллен заявила, що у разі запровадження західними країнами нових санкцій проти РФ «глобальні наслідки» будуть неминучими. "Ми визнаємо, що санкції матимуть деякі глобальні наслідки", - зазначила Йеллен в інтерв'ю агентству France-Presse. Згідно з головою Мінфіну, відомство разом із європейськими партнерами розробляє низку фінансових санкцій, які можуть торкнутися «осіб чи компаній» та «безумовно, можуть включати контроль над експортом». Вашингтон разом із європейськими союзниками працює над тим, щоб якомога ефективніше захистити останніх від «несприятливого впливу» санкцій, намагаючись забезпечити постачання енергоресурсів на континент.
Держсекретар Ентоні Блінкен та глава МЗС РФ Сергій Лавров можуть провести переговори після того, як США отримають від Москви відповідь на пропозиції Вашингтона щодо пропозицій безпеки. Про це 16 лютого повідомив речник держдепартаменту Нед Прайс. "Коли ми його отримаємо, я думаю, це стане природною можливістю для них ще раз зв'язатися", - сказав він в інтерв'ю телеканалу MSNBC. При цьому, за словами представника Держдепу, зараз ні телефонна розмова, ні очна зустріч з Лавровим у робочому графіку Блінкена не значаться. США з дня на день чекають на російську відповідь щодо гарантій безпеки і розраховують, що вона дасть можливість для продовження дипломатичної роботи, зазначив Прайс. Напередодні, 15 лютого, у процесі телефонної розмови з Блінкеном Лавров заявив, що відповідь Москви на пропозиції Вашингтона щодо гарантій безпеки буде передана Білому дому найближчими днями. Також глава відомства підкреслив у розмові з держсекретарем США необхідність продовження спільної роботи, як про це домовилися президенти РФ та США Володимир Путін та Джо Байден у бесіді 12 лютого.
bbabo.Net