Росія (bbabo.net), - На всеросійській науковій конференції "Афганська війна 1979-1989. Історичний досвід для Росії та глобального світу", яку проводить у Москві Російське військово-історичне суспільство (РВІО), представили нову книгу доктора історичних наук , військового історика Володимира Пряміцина "Проблема номер один. Перевал Саланг в історії Афганської війни".
Нагадаємо, що перевал Саланг був ключовою інфраструктурною артерією Афганістану, що пов'язує північ і південь країни, розділених гірською системою Гіндукуш. У 1950-60 роки радянські інженери побудували автодорогу та тунель, які під час Афганської війни стали найважливішою лінією комунікацій радянських військ. Спираючись на архівні документи та спогади учасників, автор докладно розповідає історію двох подвигів: трудового та бойового.
На думку заступника директора департаменту науки та освіти РВІО Костянтина Пахалюка, тема збройного конфлікту в Афганістані недооцінена істориками та видавцями. "У кращому разі, на стенді якогось із регіональних видавництв можна зустріти самотню книгу, яка увібрала в себе спогади місцевих воїнів-інтернаціоналістів", - сказав він, презентуючи роботу Пряміцина. Тим часом у громадянській війні на території сусідньої країни брало участь 600 тисяч радянських громадян. Невже вони не заслужили, щоб про них писали професійно та якісно? Військовий історик Володимир Пряміцин відповів на це питання своїм дослідженням, в якому вперше у вітчизняній та зарубіжній історіографії зроблено спробу комплексно розглянути історію перевалу Саланг.
"У деяких випадках подіям, що відбувалися на перевалі, присвячені навіть окремі глави. Але при всій значущості цього району не існує праць, присвячених виключно йому. Вперше всі межі історії Саланга виявилися опубліковані під однією обкладинкою, - наголошує Пахалюк. - У книзі акцент зроблено на події 1979-1989 років, коли від стану справ на перевальній ділянці багато в чому залежав розклад сил і хід збройної боротьби.
Автор провів серію інтерв'ю з безпосередніми учасниками подій, серед яких мотострілки, водії, вертолітники, десантники, гірські стрілки, перекладачі та дипломати.
У книзі багато й про те, як відбувалося виведення радянських військ через перевал: історик докладно описав, як велися бойові дії та переговори, а також події, що відбувалися в районі високогірного перевалу після 1989 року.
Уривок із книги Володимира Пряміцина "Проблема номер один. Перевал Саланг в історії Афганської війни":
З 1979 по 1989 рік на Саланзі не вщухали бої між озброєною опозицією, радянськими та афганськими військами. Тут серпантинною дорогою проходили багатокілометрові колони з вантажами, трубами перекачувалися гігантські масштаби палива, люди гинули в перестрілках і на мінах, задихалися в смертельних заторах у тунелі. Пульс країни, що роздирається протиріччями громадянської війни, шалено бився. Після виведення радянських військ і початку війни "всіх проти всіх" дорогу затопили колони біженців, а тунель був підірваний. Пульс Афганістану став слабким і рідкісним, як у людини, яка страждає від глибокої хвороби.
Пульс Афганістану сьогодні б'ється на високогірному перевалі. Тунель, що руйнується від часу, постійна загроза терористичних атак, потік біженців, транспортування наркотичних засобів і колони ніким не запрошених іноземних військових свідчать, що країна не повною мірою оговталася від кризових явищ останніх десятиліть. Безумовно, Афганістан з його мудрим народом, глибокою історією, яскравою культурою і міцними традиціями заслуговує на стійкий здоровий пульс, який і через роки можна буде спостерігати на Саланзі».
bbabo.Net