Оскільки Франція готується вивести війська з Малі, експерти з безпеки закликають ЄС розробити більш «осереджений на людях» підхід до безпеки в Африці.

Майбутнє відносин Європейського Союзу з питань оборони та безпеки з Африкою привернуло увагу цього тижня після того, як Франція та її європейські союзники оголосили про плани виведення військ із західноафриканської держави Малі.

Франція та очолювані Францією сили ЄС воюють зі збройними угрупованнями в Малі з 2013 року. Але відносини країни з Малі погіршилися після того, як військові захопили владу в травні 2021 року, що стало другим переворотом країни менш ніж за рік.

Виступаючи на прес-конференції перед шостим самітом ЄС-Африка, який має на меті зміцнити зв'язки Європейського Союзу з Африканським Союзом, президент Франції Еммануель Макрон заявив, що для виведення французьких військ і місій європейських країн під керівництвом Франції в Малі знадобиться чотири до шести місяців, і Париж розмістить свої війська в іншому місці в регіоні Сахеля.

Президент Нігеру Мохаммед Базум підтвердив у п'ятницю, що його країна прийматиме війська Такуба, очолювані Францією, і високо оцінив їх роботу. «Вони є спецназами, здатними реагувати на загрозу, яку представляють терористичні організації», – написав він у Twitter.

Тим часом міністр закордонних справ Малі Абдулай Діоп і міністр оборони полковник Садіо Камара привітали двосторонні дискусії з іншими європейськими партнерами, які бажають співпрацювати в підтримці безпеки в країні.

Оголошення про вихід, однак, підняло питання щодо майбутнього навчальних місій ЄС у Малі та по всій Африці.

Катя Кеуль, заступник міністра закордонних справ Німеччини, оприлюднила заяву для новин, в якій висловилася, що дії Франції також вплинуть на спільну міжнародну участь Німеччини в регіоні.

Більше того, деякі чиновники ЄС стурбовані як присутністю російських найманців, так і зростанням китайського впливу в нестабільних частинах Африки, і побоюються, що відсутність присутності ЄС у сфері безпеки може підсилити амбіції Москви та Пекіна.

Напередодні саміту ЄС-Африка верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррелл заявив журналістам: «Ми не залишаємо Сахель. Ми просто реструктуризуємо нашу присутність».

Він додав, що підтримка ЄС буде реалізована відповідно до політичної ситуації в Малі.

Лусія Монтанаро, голова європейської неурядової організації із запобігання конфліктам та миробудови Saferworld, сказала, що поточні події в Малі повинні змусити ЄС переглянути, змінити баланс і відкоригувати свій підхід до підтримки миру та безпеки в Африці.

«Європа зосередилася на першочергових підходах до мілітаризації та безпеки. Сильно мілітаризовані реакції пригнічують симптоми незахищеності, не враховуючи такі основні причини, як структурна нерівність, корупція та виключне управління, які є рушійними силами конфлікту», – сказала вона.

«Державам-членам ЄС необхідно терміново звернути увагу на невдачі цього підходу в Сахелі, Афганістані та інших країнах. Це має бути не лише підтримка держави, а фактична підтримка людей цих країн та використання їхнього досвіду, щоб подолати основні чинники конфлікту», – пояснила вона.

Підтримка ЄС у сфері безпеки, яка відповідає потребам Африки?

Підтримка миру та безпеки в Африці була ключовим пріоритетом для ЄС. Це особливо помітно в регіоні Сахель, де блок витратив понад один мільярд євро (1,13 мільярда доларів) на підвищення спроможності збройних сил для боротьби зі збройними групами.

Доктор Джуліан Бергманн, старший науковий співробітник Німецького інституту розвитку, який зосереджується на відносинах Європи з Африкою, пояснює, що хоча інвестиції корисні, важливо розуміти цілі місій безпеки ЄС.

«Є різні види діяльності ЄС в Африці. Якщо ми візьмемо, наприклад, Сахель, то тут є військові навчальні місії, такі як EUTM Mali, цивільні місії, такі як EUCAP Сахель, а також заходи щодо розвитку та гуманітарної допомоги. Військова підготовка, стратегічні поради, надані африканським збройним силам, і наставництво є одними із загальних цілей цих навчальних місій ЄС», – сказав він.

«Але є й ширші політичні аспекти, які сприяють безпеці та стабільності в регіоні та роблять сектор безпеки більш демократично підзвітним», – пояснив він.

Крім регіону Сахель, ЄС також протидіє збройним групам у Лівії та Сомалі, а також має військові навчальні місії в Центральноафриканській Республіці та Мозамбіку.

Але Олів’є Гуріянан, виконавчий директор Bucofore, дослідницького центру, що працює в Чаді та субрегіонах Центральної та Західної Африки, сказав, що підтримка ЄС та міжнародної спільноти не завжди пристосована до місцевих потреб.«Незважаючи на масову мобілізацію допомоги безпеці, у Сахелі та інших африканських країнах спостерігається ескалація насильства. Міжнародним суб’єктам необхідно усвідомити, що громадське насильство, корумповані уряди, напруженість між фермерами та скотарями, насильницькі пограбування є більшими загрозами в Африці. Але сприйняття міжнародними суб’єктами безпеки зводиться до тероризму та міграції, що спрощує реальність», – сказав він.

«Африканцям потрібна міжнародна підтримка з точки зору військової підготовки та підтримки цивільного населення. Але зосередитися слід на розбудові потенціалу місцевих силових структур, а не на розміщенні міжнародних солдатів на місцях», – додав він.

«Деякі миротворчі місії ЄС перебувають в Африці приблизно 60 років. Але африканські країни також готові мобілізувати людей. Ми зробили це і зробили це в Сахелі G5 і Мозамбіку. Але ми повинні змінити те, як ми дивимося на те, щоб робити речі разом», – сказав він.

Лідет Тадессе, заступник директора Європейського центру розвитку, зазначила, що саміти рідко є нагодою для глибокого вирішення таких складних питань, як безпека. За її словами, африканським країнам також необхідно відстоювати свій суверенітет в архітектурі безпеки.

«У Сомалі та Сахелі була достатня військова підтримка ЄС та підготовка поліції. Але поширена думка, що, незважаючи на таку кількість безпекових місій в країні, громадяни все ще не почуваються в безпеці. Надалі дискусії з питань безпеки мають проводитися на всіх політичних рівнях, починаючи з місцевого”, – сказала вона.

«Уявлення про те, що присутність ЄС має на меті забезпечити безпеку або його відсутність є шляхом до миру, є дещо спрощеним, коли ситуація складна. Такий статус-кво більше не є стійким, і міжнародну присутність у регіоні необхідно критично оцінити», – додала вона.

Представник Safer World з Монтанаро також вважає, що безпека – це просто складова миру, і пояснює, що ЄС має змінити свої погляди, щоб покращити свої відносини в Африці.

«Відтворення довіри між цивільними особами та суб’єктами безпеки, підтримка соціального договору та активізація діалогу між силами безпеки ЄС і громадянами забезпечать обслуговування африканських людей», – сказала вона.

«Для ЄС важливо скоригувати свій підхід до підходу, який набагато більше орієнтований на людей, який ураховує структурні чинники небезпеки», – додала вона.

bbabo.Net