Менш ніж рік тому у Східному Єрусалимі спалахнуло насильство, яке поширилося на Ізраїль і врешті спричинило черговий раунд бойових дій між ХАМАС в секторі Газа та Ізраїлем, які коштували життя сотням людей і призвели до масових руйнувань.

Однією з причин спалаху в травні 2021 року стали безсовісні спроби єврейських поселенців виселити палестинців з їхніх будинків у східноєрусалимському районі Шейх Джарра, що призвело до протестів і зіткнень між арабами та євреями.

Останніми роками це сусідство в двох словах охопило ізраїльсько-палестинський конфлікт. Він символізує зусилля найбільш екстремальних елементів руху поселенців витіснити палестинців з їхніх домівок, принаймні за мовчазної підтримки ізраїльського уряду.

Одним із головних провокаторів, які невтомно розпалюють ситуацію, є Ітамар Бен-Гвір, який вперше був обраний до Кнесету на загальних виборах 2021 року за активної підтримки колишнього прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу.

Бен-Гвір очолює фракцію в Кнесеті, яка є спадкоємцем фашистського каханістського руху, членом якого він був у юності. У минулому він був засуджений за підбурювання до расизму та підтримку терористичної організації за те, що він ніс таблички з написами «Вигнати арабського ворога» та «Рабі Кахане мав рацію: арабські МКС — п’ята колона».

Минулого тижня, вчиняючи явний опортунізм, він створив імпровізований офіс, який представляє собою не більше ніж стіл під альтанкою в Шейх-Джаррі. Це була цинічна експлуатація того, що могло бути підривом єврейського будинку по сусідству, хоча причина пожежі ще не встановлена.

Як і всі ультраправі опортуністи, він залежить від розпалювання ненависті та кровопролиття, щоб просувати свою хвору ідеологію та свою політичну кар’єру. Хоча насильство ніколи не слід визнавати — і поки що не було доведено, що до розпалу вогню був причетний якийсь палестинець, — Бен-Гвір та його прихильники, яких тепер слід вважати за межі блідого й законного дискурсу в цивілізованому суспільстві, є для того, щоб розпалити ситуацію.

Це пляма на Кнесеті та державі Ізраїль, що йому було дозволено брати участь у останніх виборах і тепер він є законодавцем. Він втілює низхідну моральну спіраль, яку ізраїльське суспільство зайняло останні десятиліття.

Меїру Кахане, «духовному» лідеру і натхненнику Бен-Гвіра, заборонили брати участь у загальних виборах 1984 року за поширення расизму та ненависті. Однак майже 40 років потому в Кнесеті чи суді в країні не існує більшості, яка б заборонила до законодавчого органу когось із ідентичними думками і для кого Шейх Джарра є ідеальним ґрунтом для поширення своєї токсичної ідеології з метою розпалити черговий виток насильства між євреями та арабами на Святій Землі.

Крім Бен-Гвіра, провину за цю ситуацію слід покласти на уряд Ізраїлю та правоохоронні органи, які не запобігли виселенням арабів та пов’язаними підбурюванням, які загострюють ворожі стосунки між євреями та арабами в місті, де їхній крихкий співіснування може легко зруйнуватися. Цим ультраправим релігійним політичним агітаторам слід заборонити навіть наближатися до Шейха Джарра або подібних потенційних вогнів, не кажучи вже про влаштування там своїх прилавків ненависті.

Жоден розумний уряд не дозволить продовжити нинішню ситуацію в Шейх-Джаррі, коли організації поселенців цинічно експлуатують, як і в інших палестинських районах, дискримінаційні закони Ізраїлю для виселення палестинців з їхніх домівок. Це безсердечно, несправедливо, аморально і шкідливо для національних інтересів Ізраїлю, породжуючи негативну рекламу в усьому світі. Гірше, це може спровокувати нову війну.

Будь-які очікування, що ці організації поселенців можуть показати будь-яке людство, виявилися марною тратою часу, тому ізраїльський уряд має діяти швидко.

Претензії поселенців на відновне правосуддя було розвінчано, оскільки земля, на якій були побудовані ці будинки, яка належала євреям до 1948 року, повертається не своїм початковим власникам, а крайнім месіанським поселенцям, які тут створюють тертя та конфлікти, а потім звинувачувати палестинців у насильстві, щоб ще більше придушувати їх.

Ізраїль уже експропріював більше третини Східного Єрусалиму для будівництва ізраїльських поселень, зносить палестинські будинки, виселяє сім’ї з їхніх будинків і, у багатьох випадках, конфіскує їхню землю. Виселення палестинців шейха Джарри є лише ще одним аспектом цієї дискримінаційної поведінки.

У грандіозній схемі проекту окупації та поселення Шейх Джарра невеликий за масштабом, але він уособлює злі наміри та зарозумілість окупації в цілому, а також те, як ізраїльський дискурс, з власної волі чи через апатію, став заручником найкрайніших елементів руху поселенців.

У цій ситуації неминуче, особливо оскільки Палестинська автономія стає все більш неефективною, саме ХАМАС та інші ісламські рухи користуються ситуацією і вступають у бійку як захисники жителів Шейха Джарра. Отже, релігійний вимір ізраїльсько-палестинського конфлікту та найбільш радикальна його версія може призвести до нових спалахів насильства та кровопролиття.

Зрештою, м’яч на полі ізраїльського уряду: він повинен вжити заходів, щоб запобігти цьому небезпечному сценарію, по-перше, невідкладно заборонивши Бен-Гвіру та його групі провокаторів доступ до Шейха Джарра та інших дуже спірних районів.

Але найголовніше, це має зупинити виселення в Шейх-Джаррах та інших районах. Якщо він не задіє найближчим часом, він нестиме левову частку відповідальності за те, щоб вибухнути вже тліючою ситуації.

Відмова від відповідальності: думки, висловлені авторами в цьому розділі, є їх власними і не обов’язково відображають точку зору bbabo.net

bbabo.Net